Пошук
Головне меню

“Шляхи і долі. Микола Руденко - правозахисник і літератор” (до 100-річчя від дня народження)

Я важко жив. Мені було
Не до розваг у світі цьому,
Де так сплелось добро і зло,
Як світло й тьма в відлунні грому.

Та не лишилося мені
Образ на тебе, земле мила,
За спалені в окопах дні,
За тупістю підтяті крила.

Не жовч по світі розіллю —
Твої вітри вдихну з любов’ю
І кину зерна у ріллю,
І напою своєю кров’ю.


19 грудня 1920року – у селищі Юр’ївка  (нині це Луганська область) народився Микола Руденко, письменник, засновник Української Гельсінської Групи, політв’язень радянських концтаборів.

Дитинство Миколи Руденка пройшло під знаком «нового життя». Він запам’ятав і перші розкуркулення, і колгоспи, куди довелося здати коня, корову і пару волів, і голод 33-го.

У 1939 році вступив на філологічний факультет Київського університету імені Шевченка. Провчитися довелося всього два місяці – наближалася війна, і всіх першокурсників мобілізували. Попри виявлену сліпоту, він добивається мобілізації, потрапляє до кавалерійського полку, і навіть бере участь у парадах на Червоній площі перед Сталіним. «Якби не пройшов військового, а відтак, окопного загартування – не повернувся б із концтаборів, як не повернулися мої побратими Василь Стус чи Олекса Тихий», – напише він пізніше у своїх спогадах.

4 жовтня 1941 року в перших же боях під Ленінградом Руденко був тяжко поранений розривною кулею в поперек. Лікарі навіть не сподівалися, що він зможе ходити. Вижив у блокадному Ленінграді, потім був політруком прифронтового госпіталю. З війни повернувся з орденами Червоної зірки, Вітчизняної війни І ступеня та шістьма медалями.

З таким послужним списком та добіркою віршів «З походу» Руденко був прийнятий у 1946 році до Спілки письменників. Був секретарем парторганізації СПУ, однак входить у гострий конфлікт із тодішнім головою Спілки Олександром Корнійчуком, ставши на захист репресованої Зінаїди Тулуб та  відмовившись підтримати кампанію винищення єврейської інтелігенції. З 1950 року Руденко іде з усяких посад, добровільно позбувшись таким чином усіх привілеїв радянського істеблішменту.

Певне прозріння прийшло після ХХ з’їзду КПРС та розвінчання культу особи Сталіна. Руденко починає по-новому штудіювати «Капітал» Маркса і приходить до висновку, що його теорія додаткової вартості хибна, бо ця сама додаткова вартість створюється не над експлуатацією робітника, а сонячною енергією (через фотосинтез), поєднаною з працею селянина і його худоби на землі. Своє бачення цієї проблеми Руденко виклав у філософських працях «Економічні монологи» та «Енергія прогресу», а згодом у романі «Формула Сонця». Руденко пише лист Хрущову, критикуючи партійну систему, виступає на відкритих зборах.

У 1974 році Руденка виключають з КПРС, через рік – з СПУ. Щоб прожити, він змушений продати машину, дачу і влаштуватися нічним сторожем. Пошуки справедливості привели Миколу Руденка до «Міжнародної амністії» та тісних контактів з російськими дисидентами, в першу чергу – з Андрієм Сахаровим.

18 квітня 1975 року його арештовують вперше – за правову діяльність, але ще під час слідства у зв’язку з 30-літтям Перемоги його амністували як учасника війни.  65-літній Руденко дивом врятувався від запроторення в « психіатричку ».

Але шлях було визначено. 9 листопада 1976 року на квартирі Сахарова в Москві Руденко провів прес-конференцію для іноземних журналістів, де оголосив про створення Української Гельсінкської Групи. До неї також увійшли генерал Григоренко, Оксана Мешко, Олесь Бердник, Левко Лук’яненко, Олекса Тихий, Микола Матусевич, Мирослав Мартинович, Ніна Строката. Того ж вечора квартира Руденка на другому поверсі в Пущі-Водиці під Києвом була закидана цеглою.

23-24 грудня 1976 у Руденка був проведений обшук, під час якого «знайшли» підкинуті 39 доларів США. Вирок – 7 років таборів суворого режиму та 5 років заслання. Публіцистичні статті, художні твори, усні висловлювання Руденка кваліфікувалися як наклепницькі, з книгарень та бібліотек вилучили усі книги.

Звільнившись у грудні 1987 року, Руденки добиваються дозволу виїхати до Німеччини, а звідти – до США, де Микола Данилович працює на радіостанціях «Свобода» і «Голос Америки», очолює зарубіжне представництво УГГ, потім Української Гельсінкської Спілки. 1988 року Філадельфійський освітньо - науковий центр визнав Руденка «Українцем року» – за непохитну стійкість в обороні національних прав українського народу і його культури.

У вересні 1990 року Руденка реабілітували.  Останні роки жив у Києві. Помер 1 квітня 2004 року. Похований на Байковому кладовищі.

84(4Укр)

Р83

Руденко, М. Д.

Поезії [Текст] / М. Д. Руденко ; передм. М. Ф. Слабошпицького. - К. : Дніпро, 1991. - 413 с. - ISBN 5-308-01224-5 : 2,90.

До видання увійшли найкращі вірші та поеми відомого українського поета і діяча національного відродження, написані у Києві, а також у мордовських концтаборах та на засланні.

ББК84(4Укр)-5

84(4Укр)

Р83

Руденко М. Д.

Я вільний [Текст] : поема. Історія хвороби. Щоденник кандидата в шизофреніки  /    М. Д. Руденко-Балтимор : Вид-во Смолоскип ім. В. Симоненка, 1977. - 24с. - (Бібліотека ’’Смолоскипа’’;Ч.22). - 3,00

Поема ”Я вільний” - це перший твір М. Руденка, який появляється друком за кордоном України.

ББК84(4Укр)-5

УДК821.161.2-1

821.161.2-1

Р83

Руденко М. Д.

Сто світлин [Текст] : вірші та поеми  /  М. Д. Руденко. – К. : Дніпро , 1970. - 480с. - 19,00

До видання увійшли найкращі вірші та поеми відомого поета.

ББК84(4Укр)-5

УДК821.161.2-1

83.3(4Укр)

Ж87

Жулинський  М.  Г.

Українська література:творці і твори  [Текст] : учням, абітурієнтам, студентам, учителям  /   М. Г. Жулинський.-К. : Либідь, 2011. - 1150с. - ISBN978-966-06-0598-5 : 95,00

Цю свою книгу відомий критик, літературознавець, громадський діяч, професор академії НАН України Микола Григорович Жулинський замислював як велику шпаргалку - підручний літературознавчий матеріал із текстами.  З п’ятдесяти нарисів – есеїв , героями яких є широко,  -  так і маловідомі українські митці , автор творить велике панно - цілісний портрет національної літератури XIX-XXст.  Провідна ідея книжки : змагання за своє світобачення для багатьох українських письменників було змагання за збереження української культури, за збереження і розвиток української мови, а отже – української нації.

Для тих,  хто вивчає українську літературу, всіх не байдужих до історії й сучасної української словесності.

ББК83.3(4Укр)-9

83.3(4Укр)

С24

Сверстюк Є.

На святі надії [Текст] : вибране / Є. Сверстюк. - К. : Наша віра, 1999. - 784. - ISBN966-95533-0-X : 12,00

Книжка містить в собі літературознавчі статті й есеї , що писалися протягом більше трьох десятиліть - під пресом цензури і вже без цензури.  Їх об’єднують два наскрізні мотиви : драматизм долі автора – дисидента , який не прийняв загальнообов’язкові мови часу, і пошук духовних джерел в історії української світової літератури.

Гостра сучасність книжки - в постановці духовних і моральних проблем кінця другого тисячоліття.

Публікується вперше деякі матеріали літературно - кримінальної справи.

ББК83.3(4Укр)

84(4Укр)

У45

Українське диво [Текст] : поетична антологія.  Кн.2. - К. : Укр. письменник, 2005.-535с. - ISBN966-579-175-3:16,60

Унікальна антологія - хрестоматія української поезії першої половини XX сторіччя -   складає другий том триптиха “ Небо України ”

ББК84(4Укр)-5

 

3.3(4Укр)

С24

Сверстюк Є.

На святі надії [Текст] : вибране / Є. Сверстюк. - К. : Наша віра, 1999. - 784. - ISBN966-95533-0-X : 12,00

Книжка містить в собі літературознавчі статті й есеї , що писалися протягом більше трьох десятиліть - під пресом цензури і вже без цензури. Їх об’єднують два наскрізні мотиви : драматизм долі автора – дисидента , який не прийняв загальнообов’язкові мови часу, і пошук духовних джерел в історії української світової літератури.

Гостра сучасність книжки - в постановці духовних і моральних проблем кінця другого тисячоліття.

Публікується вперше деякі матеріали літературно - кримінальної справи.

ББК83.3(4Укр)

 
Галерея
foto 3
foto 3foto 3
На даний момент 268 гостей на сайті