Пошук

КОМПАРАТИВНІ СТУДІЇ: ЮВІЛЕЙНИЙ ВИПУСК

Існує неофіційне, але загальновизнане правило: першим ювілеєм вважається ювілей десятирічний. До такої символічної межі підійшов науковий часопис нашої академії «Кременецькі компаративні студії», який індексується у Міжнародній наукометричній базі Index Copernicus International. До редакційної ради часопису входять 9 науковців-філологів – представників науково-освітніх інституцій України, Литви, Росії, Польщі. Редакційну колегію, в якій працюють фахівці гуманітарного профілю нашої академії, очолюють доценти, доктор філологічних наук Денис Чик і кандидат філологічних наук Олена Пасічник.

В Х ювілейному випуску «Студій…» опубліковано 32 наукових статті 41 автора із 7 країн: України, Польщі, Литви, Італії, Азербайджану, США та Росії. Як і в попередніх випусках, матеріали наукових аналітичних досліджень  систематизовані в тематичних розділах – «Сучасні проблеми порівняльного літературознавства», «Актуальні проблеми загального літературознавства», «Сучасна компаративна лінгвістика та перекладознавство: проблеми і перспективи», «Актуальні проблеми загальної лінгвістики», «Актуальні проблеми міждисциплінарних студій», «Сучасні методи та технології навчання літератур і мов» і «Рецензії».

Зокрема, проблемами порівняльного літературознавства зацікавилися 11 аналітиків, які запропонували 9 наукових статей даного тематичного напрямку. Автори розробляють етнопоетичний контекст письменства польсько-українського пограниччя (Марія Брацка, КНУ імені Тараса Шевченка), компаративістику творів української та норвезької драматургії (Тетяна Конєва, Ірина Тимінська), образи світу дитинства у творчості О.Довженка і М.Горького (Неля Медвідь, Сумський ДПУ імені А.С.Макаренка), зображення тоталітаризму у творчості В.Винниченка та І.Багряного (Ганна Мещенинець, Ніжинськй ДУ імені Миколи Гоголя), своєрідність міфологеми в сучасній художній літературі для підлітків (Леся Пікун, НУ «Чернігівський колегіум імені Т.Г.Шевченка). Неординарну тематику дослідження «Абсурдна паталогоанатомія як метод: соціальна критика та символічна система Л.Стерна, М.Гоголя та Ст.Кінга» обрали наші науковці, доктор філологічних наук, доцент Денис Чик і кандидат філологічних наук, доцент Ольга Чик. Розділ завершується аналітичними роботами доктора філології з порівняльного літературознавства, професора кафедри італійської мови факультету мов і лінгвістики Джорджтаунського університету Ніколетти Піредду (США) та вчителя польської мови Ліцею податкової та рекламної справи м. Києва  Марії Янкової на тему «Взаємобуття крізь призму літератури: українська література у фокусі дослідників Варшавського університету».

«Актуальні проблеми загального літературознавства» склали зміст 7 наукових статей, що увійшли до другого розділу «Студій…». Професор Бердянського ДПУ Ніна Анісімова аналізує естетичні принципи архітектоніки у творах українського автора Ігоря Римарука, доцент Академії адвокатури (Київ) Тетяна Конончук – канон соціалістичного реалізму в прозі Ю.Яновського, доцент нашої академії Олена Пасічник – топос міста Кременця у творах Галини Гордасевич і Дзвінки Торохтушко. Тандем авторів, доценти Рівненського ДГУ Алла Матчук і Віра Хмель пропонують дещо незвичну для літературних досліджень проблематику «Філософія майбутнього в романі Ієна Бенкса «Кроки по склу» з позицій квантової фізики». Доцент Київського університету імені Бориса Грінченкап Ірина Яковенко подає аналітичні «Нотатки про подорожі Одрі Лорд у контексті сучасної афро-американської літератури мандрів». Завершують розділ дослідницькі роботи зарубіжних науковців: доцент Сілезького університету в Катовіцах (Польща) Зоряна Чайковська характеризує образ міста Львова у творчості українського прозаїка Юрія Андруховича, а науковий співробітник Інституту літератури НАН Азербайджану Гулнар Юнусова висвітлює постмодерні аспекти в прозі японського письменника Харукі Муракамі.

Значний інтерес науковців-аналітиків викликав третій розділ «Сучасна компаративна лінгвістика та перекладознавство: проблеми і перспективи». Над цією тематикою працювали 11 дослідників, які пропонують читачам «Студій…» 7 статей відповідної тематичної спрямованості. Зокрема, йдеться про генеалогічну класифікацію індоєвропейських мов у європейському мовознавстві ( Володимир Глущенко, Анжеліка Лихачсова; Донбаський ДПУ), про особливості образності соматичної лексики в окремих європейських мовах (Олександра Молчанова, Сумський ДПУ ім. А.С.Макаренка), про релігійну лексику як складову лексико-семантичних груп в сучасних англійській та українській мовах (Галина Онищак, Ужгородський НУ). Порівняльний аналіз української та італійської мов здійснює доцент Міланського університету (Італія) Маргарита Сосницька. Специфічну, предметно професійну тему «Граматичні трансформації в українсько-англійському перекладі патентної документації в галузі медицини» пропонують доцент Харківського НТУ Світлана Царьова та її юна колега, студентка цього ж ЗВО Анастасія Астаф’єва. Український і англійський контексти гендерних відносин у сфері політики висвітлюють науковці-філологи Сумського держуніверситету Вікторія Курочкіна і Тетяна Початко. Компаративний аналіз метафор в англійській і литовській мовах здійснюють професор Університету Миколаса Ромеріса (Вільнюс) Лінас Селмістрайтіс і бакалавр філології Педагогічної академії Університету Вітовта Великого (Вільнюс) Олександра Шуманська.

«Актуальні проблеми загальної лінгвістики» автори спрямували у чотирьох напрямках: фрейм адресата в англомовному економічному тексті (Вікторія Артюх, Полтавський університет економіки і торгівлі), семантичні особливості творення неологізмів-зоонімів в англійській мові (Олеся Бойван, Оксана Ковтун; Донецький НУ імені Василя Стуса), співвідношення етнономінацій і категорії  політичної коректності (Вікторія Захарчук, Ірина Мельниченко; ДУ «Житомирська політехніка») та неологізми німецької мови в період корона кризи (Людмила Пасик, Лариса Рись; Волинський НУ імені Лесі Українки).

«Актуальні проблеми міждисциплінарних студій» досліджують два науковці: докторант Інституту сходознавства НАН Азербайджану Ельхан Абдуллабеков («Вдячність як вища моральна категорія в ісламі») та головний бібліограф ЦНБ Харківського НУ імені Василя Каразіна Юліана Полякова («Збій культурних кодів: театральний аспект проблеми»).

Над заключним розділом «Сучасні методи та технології навчання літератур і мов» працюють також два автори-аналітики. Наш науковець, доцент Ірина Комінярська розробляє особливо актуальну для нас тему «Українська наукова мова – навчальна дисципліна магістрів середньої освіти та професійна компетентність науково-дослідної діяльності майбутніх учителів української мови і літератури», а її колега із Київського університету імені Бориса Грінченка, доцент Світлана Сафарян – «Розвиток мовної особистості вчителя-словесника шляхом удосконалення культури іншомовного читання».

Завершуються «Студії…» рецензією їх редактора Дениса Чика на книгу Олександра Глотова «Філологічні нариси». Рецензія завершується думкою, гідною стати епілогом нашого огляду «Студій…», в яких толерантно представлені автори компаративного, порівняльного, але не супротивного спрямування: «переосмислення минулого вимагає відкинути хибні стереотипи й ідеологеми історії (що й досі спокійно зростають на релігійному та імперському грунті) тут і тепер, коли криваві конфлікти через відсутність (по)розуміння стали постійним явищем у, здавалося б, толерантній, цивілізованій і демократичній Європі…». Тож компаративістика вчить толерантності: ми різні, але не супротивники; ми йдемо не протилежними, а паралельними напрямками. Ми – різні не для взаємопротиставлення, а для взаємозбагачення…

 
Галерея
Педагогічна практика в літніх оздоровчих таборах
Педагогічна практика в літніх оздоровчих таборахПедагогічна практика в літніх оздоровчих таборах
На даний момент 225 гостей на сайті