Пошук
Головне меню

МУЗИКА – РОВЕСНИЦЯ ВІЧНОСТІ

Бо вона супроводжує людство від його історичного світанку до нинішнього дня земної цивілізації – від могутньої живої музики первісної природи до творених людським талантом мелодій, що множать духовні сили землян в умовах сучасного технологізованого суспільства. Велич і краса музики, масштаби і глибина її впливу на життєдіяльність людини обумовлюються її животворним зв’язком з національним духом, з  історичною долею кожного народу, з його духовною культурою, важливим і неповторним елементом якої виступає музичне мистецтво.  Національна музична культура – це духовна історія народу, написана за правилами музичної граматики та законами музичного мистецтва. У такому контексті безцінне значення має кожна національна музична культура, кожен етап її становлення, розвитку і входження у світовий музично-мистецький і загальнокультурний простір. З огляду на це надзвичайно важливе значення має знання і розуміння надбань вітчизняної музики, використання їх для власного духовного збагачення, у художньо-естетичному вихованні молодого покоління.

Неперехідне значення має предметна розробка теоретико-пізнавальних і методико-практичних питань музичного виховання молоді, зокрема, підготовки вчителів музичного мистецтва, саме на матеріалах національних музичних скарбів. У такому контексті актуальним і практично корисним буде навчальний посібник «Сучасна українська музика», який на основі апробованих фахово-теоретичних і навчально-методичних матеріалів підготувала кандидат мистецтвознавства, старший викладач кафедри мистецьких дисциплін і методики їх навчання Світлана Гуральна. Видання рекомендоване до друку Вченою радою факультету соціально-педагогічної освіти Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. Його рецензували  доктор мистецтвознавства, професор кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка Олег Смоляк і кандидат мистецтвознавства, викладач-методист Тернопільського мистецького фахового коледжу імені Соломії Крушельницької, виконуючий обов’язки доцента кафедри музикознавства та методики музичного мистецтва ТНПУ імені Володимира Гнатюка, кандидат мистецтвознавства, доктор філософії Сергій Маловічко.

У посібнику висвітлено і систематизовано історичні передумови формування та періоди розвитку сучасної української музики від середини ХХ століття до наших днів, визначено основні художньо-стильові течії ХХ століття, техніки композиторського письма. Значна увага приділена творчості композиторів київської, львівської, харківської та одеської композиторських шкіл, з метою чого подані й охарактеризовані взірці їх основних і показових музичних творів, притому, з акцентом на загальнокультурний контекст. Видання адресоване  викладачам і студентам гуманітарних та музично-мистецьких спеціальностей  вищих закладів освіти, а також всім, хто любить і шанує українську національну музику, цікавиться її історією та сьогоденням.  Практичне застосування навчального посібника буде теоретично і методично корисним для фахівців і аматорів, які займаються вивченням сучасних процесів у музичному мистецтві.

Використаний у посібнику матеріал дозволяє зрозуміти підґрунтя витоків нових характерних рис сучасної української музики, а також окреслити вплив соціокультурних чинників, визначити стильову еволюцію, висвітлити сучасні композиційні техніки у творенні української музики, розкрити витоки різних мистецьких шкіл, охарактеризувати окремі музичні осередки, проаналізувати особливості функціонування та розвитку композиторської та виконавської творчості, що дає змогу заповнювати інформаційні прогалини в теоретичному музикознавстві. Теоретичними джерелами посібника були наукові, науково-популярні, навчально-методичні, періодичні видання та конкретні твори композиторів, а також матеріали численних зустрічей  і бесід з провідними представниками українського музичного мистецтва різних регіонів України.

В першому розділі посібника охарактеризовано феномен сучасного українського музичного мистецтва як важливого і впливового культурно-історичного явища національної духовної культури. Висвітлено особливості розвитку національної музики в період із середини ХХ до початку ХХІ століття, здійснює загальну характеристику  авангардної епохи кінця ХХ – початку ХХІ століття, детально описує сучасні техніки композиції та нові жанри.

Другий розділ навчального посібника присвячений композиторським та виконавським школам України другої половини ХХ – початку ХХІ століття. Динаміка  сучасної української музики окреслила провідні естетичні підвалини та дозволила відзначити своєрідність різних композиторських та виконавських шкіл в єдності із загальнонаціональними засадами та крізь призму взаємодії із сусідніми національними школами. В цей же час наявність яскравих персоналій підтверджує не тільки неповторність традицій окремих регіонів, а й свідчать про багатогранність професійної музичної культури на національному та всеєвропейському рівнях. У посібнику характеризується життєтворчість відомих композиторів, багато сказано  про композиторські та виконавські школи інших міст і регіонів України. Зазначено, що сучасний музично-творчий процес в Україні пов'язаний з певним типом креативно-комунікативних операцій, які відображають культурно-естетичні реалії нинішнього українського соціуму.

«Мозаїка української естради» – змістовий предмет, який пропонує до вивчення третій розділ навчального посібника. Особливе значення для нас має розділ «Музична Тернопільщина», де використано великий пласт місцевого музично-мистецького матеріалу і детально розповідається про творчість сучасних музичних талантів нашого краю,  в якому плідно працюють музиканти  усіх жанрів. Попри географічну ізольованість від великих центрів культивування музичного мистецтва, має свою родзинку. Наші композитори і виконавці по-особливому відчувають сучасні реалії, реагують на запити суспільства, втілюючи при цьому високі морально-етичні почуття та духовність. Їх репертуар містить елементи ліричності, чуттєвості, динамічності та драйвовості. Високе мистецтво, що поєднує академізм та легку музику,  постійно розвивається, втілює різні стилі й способи подачі музичного  матеріалу. Творче і молодіжне середовище обласного центру сприяє активному професійному зростанню музикантів, їх ширшій комунікації, обміну досвідом на численних фестивалях та конкурсах.

Тривалий час перебуваючи у становищі культурної периферії Європи, Україна поступово змістила культурні пріоритети у бік європейського культурного регіону. Привнесення двох ліберальних цінностей – свободи особистості та свободи вибору – призвело до культурного відродження, з’являється множинність сенсів та їх інтерпретації.

Саме тому, визначальними ознаками української музики в умовах глобалізаційних процесів початку ХХІ століття стала її індустріалізація, нівеляція усталених цінностей у звуковому просторі, виникнення нових практик, зміни в ієрархії жанрів та в ілісності тріади «композитор – виконавець – слухач». Музика цього періоду характеризується співіснуванням різних інтонаційних практик, традиційного й сучасного фольклору, синтезу академічної, народної та популярної музики, що тісно взаємодіють.

В посібнику зазначається, що у теперішній соціокультурній ситуації, породженій епідемією коронавірусу, музичне мистецтво, як і вся культура, переживає складні часи. Проте, сучасні митці пристосовуються до умов карантину, зокрема, запроваджують домашні онлайн-концерти. Автор приходить до висновку: науковий прогрес та інші позитивні якості розвитку країни повинні сприяти розквіту музичного мистецтва, вдосконаленню діяльності музичних навчальних закладів, пожвавленню мистецького життя в Україні, заради утвердження ідеалів високого мистецтва, розквіту національної культури через стимулювання колективної  та індивідуальної творчості.

 
Галерея
foto 1
foto 1foto 1
На даний момент 335 гостей на сайті