Пошук
Головне меню

АКАДЕМІЧНЕ ДОПОВНЕННЯ ДО ДИСЕРТАЦІЙНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Академічним доповненням дисертаційної роботи доктора педагогічниx наук, доцента кафедри теорії і методики дошкільної та початкової освіти Ірини Онищук «Теоретико-методичні засади розвитку культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у художній діяльності» стали навчально-методичний посібник «Розвиток культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у художній діяльності»  та однойменне із дисертаційною темою  монографічне дослідження .

У згаданому навчально-методичному посібнику, рекомендованому до друку Вченою радою нашої академії, розкриваються теоретичні та методичні засади розвитку культури самовираження педагогів системи дошкільного виховання в процесі та засобами їх художньої діяльності. Роботу рецензували доктор педагогічних наук, проректор з наукової роботи нашого навчального закладу, професор Валентина Бенера і доктор педагогічних наук, доцент кафедри педагогіки та методики початкової та дошкільної освіти Тернопільського НПУ імені Володимира Гнатюка Зіновій Онишків.

Автор посібника акцентує увагу на необхідності підготовки майбутніх фахівців дошкільної освіти до розвитку творчого самовираження зростаючої особистості у сучасному дошкільному закладі та водночас об’єктивує значення мистецтва, художньої діяльності в такому процесі. Для цього  пропонується комплекс практичних матеріалів для розвитку культури самовираження як важливої складової особистісно-професійного становлення майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. Серед таких матеріалів – програми навчальних дисциплін, проектні та художньо-творчі завдання, тренінгові ігри та вправи. І теоретичний, і практичний матеріал посібника буде корисним здобувачам вищої освіти, науково-педагогічним працівникам, практикам закладів системи дошкільного виховання..

У посібнику наголошується, що одним із важливих завдань закладів вищої освіти є забезпечення балансу професійної та особистісної складових компетентності сучасного випускника через упровадження особистісно-орієнтованого підходу в практику підготовки вихователів ЗДО, що актуалізує проблему створення сприятливих умов розвитку індивідуального потенціалу кожного здобувача вищої освіти, його здатності до культурного самовираження у професійній діяльності. Саме тому упродовж останніх десятиріч  у психолого-педагогічній науці досліджується проблема творчої активності особистості, її самореалізації та самовираження як самоутвердження  засобами творчої діяльності.

Навчальний посібник розпочинається аналізом загальнонаукових підходів до підготовки вихователів закладів дошкільної освіти, в якому висвітлюються ціннісні орієнтири особистісно-орієнтованої моделі підготовки фахівців ЗДО та йдеться про перехід від культури корисності, яка розглядала освіту як невиробничу сферу послуг, до культури гідності, що кваліфікує освіту як джерело соціальної компетентності особистості, перехід від знеособленої освіти до врахування індивідуальних особливостей кожного студента, до надання йому можливостей власного вибору та прийняття самостійних рішень. Так особистісно-орієнтована парадигма в освіті стає базовою ціннісною орієнтацією педагога, яка визначає його позицію у взаємодії із кожним вихованцем. А це означає, що для дійсного запровадження особистісно-орієнтованого підходу потрібне осучаснення освітнього процесу. Серед проблем, що в такому контексті вимагають негайного вирішення, науковці зосереджують увагу на актуалізації природного потенціалу сучасної молоді, на створенні сприятливих умов для самореалізації, самовираження, самовизначення та розвитку базових особистих якостей молодої людини.

Розвиток молодої особистості розглядається у контексті інноваційного функціонування системи вищої освіти, особливо того її сектора, де здійснюється підготовка вихователів закладів дошкільної освіти – педагогів-гуманістів, завдання яких – першими реагувати на виклики сучасності, пом’якшувати їх світоглядно-соціальні негативи у контексті впливу на юну особистість, і з цих позицій по-новому сприймати систему «педагог–дитина», створювати сприятливі умови для прояву вихованцями творчих і вільних форм активності, без яких неможливе особистісне зростання. Тому  кожен педагог-фахівець покликаний виявляти «інноваційність» як здатність до оновлення, як відкритість усьому новому. В такому розумінні, інноваційна освіта виступає як орієнтування на динамічні зміни в зовнішньому світі, насамперед, у соціумі, та в собі самому, як спрямування навчальних і виховних дій на розвиток креативного мислення та творчих здібностей вихованців, на забезпечення збалансованості індивідуальних та соціальних потреб особистості.

Значної уваги автор навчально-методичного посібника приділяє теоретичному обґрунтуванню проблеми розвитку культури самовираження педагога системи дошкільного виховання. Ця проблема вирішується через аналіз місії закладу вищої освіти – формування у молодого покоління відповідального ставлення до засвоєння, збереження та збагачення національних і світових культурних цінностей з одночасним оновленням змісту і технологій освіти в алгоритмі та напрямках, продиктованими  життєвими реаліями. Сприймаючи освіту як феномен культури, автор стверджує, що культура і освіта, перебуваючи в особливому взаємозв’язку, виступають підґрунтям особистісно-професійного становлення майбутніх педагогів системи дошкільної освіти. І продовжує: вони повинні досягти високого рівня культури самовираження у соціально схвалених і прийнятних способах, бо будуть взірцями поведінки для своїх вихованців, передаватимуть їм уміння та моделі самовираження та самовиявлення, а це вимагає від педагога самоорганізованої діяльності. Тож опанування культурою, як процесом і результатом включення особистості у діяльнісне освоєння світу та способом вираження її особистісного ставлення до світу та до себе самої у цьому світі – є функціонально необхідним сучасному педагогу.

Розкриваючи роль художньої діяльності як чинника розвитку гуманістичної складової культури самовираження педагога, автор орієнтується на роль мистецтва у розвитку особистості, на пізнавальний, естетичний і виховний аспекти взаємодії людини та мистецтва, на висвітлення інтегрованої сутності мистецтва та його функціонального впливу на людину. Наголошується, що мистецтво стає основою розвитку творчої індивідуальності педагога за умови залучення його до творчої діяльності на засадах педагогіки мистецтв, тобто методики застосування пізнавально-виховного і творчого потенціалу мистецтв у навчанні, вихованні та розвитку людини упродовж усього її життя. Мистецтво виступає інструментом збагачення пізнавального досвіду людини, підґрунтям культурних форм її самовираження як особистості, бо воно, як компонент предметної сфери, відображає об’єктивні властивості матеріальної дійсності, пов’язане з вираженням суб’єктивно-особистісного, внутрішнього, духовного життя людини.

Художня діяльність педагога закладу дошкільної освіти не самоціль, а засіб розвитку творчої активності учасників навчально-виховного процесу через створення та сприйняття творів мистецтва, бо естетичне ставлення до мистецтва завжди діалогічне і духовне спілкування молодої людини з мистецтвом впливає на її естетичні установки, смаки, ідеали, а через них – на її поведінку і діяльність. В цьому необхідно враховувати, що вплив різних видів мистецтва на особистість найефективніше здійснюється через художню діяльність, через доступну участь у творчому процесі, що сприяє розвитку естетичного сприйняття дійсності, оволодінню особистістю художніми навиками та уміннями, формуванню у неї художнього кругозору та ціннісних орієнтацій у галузі мистецтва, збагаченню емоційної сфери, розвитку творчих здібностей. Таким чином, художню діяльність фахівці трактують як складну систему взаємопов’язаних дій психологічного і практичного характеру, спрямовану на сприйняття та оцінку творів мистецтва через усвідомлення їх художньої виразності з метою саморозкриття, самовираження та самореалізації особистості у відображенні, пізнанні та перетворенні навколишньої дійсності.

Заключний розділ навчально-методичного посібника розкриває методичні аспекти розвитку культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.. Наголошується, що культура самовираження, як особистісний феномен, свідчить про здатність особистості до самостійної організації художньої діяльності, уміння співвідносити соціальні вимоги з індивідуальними можливостями, досягати успіхів у педагогічній діяльності, реалізовувати свої здібності, виявляти самостійність і творчість, об’єктивно оцінювати не лише отримані результати, а й особисті зусилля в їх досягненні. Вказано чотири критерії визначення культури: організаційно-конструктивний (цілепокладання, прогнозування, планування), аксіологічний (наукове світобачення, ціннісні орієнтації, ставлення та вимоги до себе і оточення), перетворювальний (пріоритет складних завдань над простими, інноваційного над традиційним, креативність), і комунікативний (відкритість до контактування, взаємодія, узгодження позицій, командна толерантність). Здійснена характеристика п’яти типів культури самовираження студентів: духовно орієнтований (умотивовані духовні цінності, чітка світоглядна позиція), особистісний (сформованість організаційних, аксіологічних, креативних, комунікативних умінь і якостей, прагнення до самореалізації), суб’єктний (нерівномірна розвинутість особистісних якостей та незбалансованість когнітивного, емоційно-ціннісного і поведінкового компонентів), базовий (володіння необхідними, але спрощеними знаннями та уміннями) та деструктивний (аморфність організаційних, аксіологічних, креативних і комунікативних умінь та особистісних костей).

У цьому ж розділі конкретно визначені інноваційні форми, методи та прийоми розвитку культури самовираження вихователів дошкільних закладів у художній діяльності. Насамперед, йдеться про самоаналіз через спостереження за собою із фіксацією результатів самоспостереження у відповідному щоденнику. Визнано необхідним формування позитивних установок по відношенню до себе та здійснення самопрезентації, тобто презентації себе як особистості і як професіонала. Йдеться про створення ситуації успіху через застосування системи тренінгів у визначеній послідовності: «Знімаємо маски» (вивчення ролей, виконання яких вимагає життя), «Цінуємо здатність до творчості» (усвідомлення своїх творчих можливостей) та «Стаємо собою кращими» (стимулювання особистісного творчого зростання). Пропонується моделювання проблемних ситуацій, ділові ігри та стимулювання групових дискусій, моделювання поліхудожніх проектів і виконання комплексу творчих завдань, аналіз продуктів творчості, апробація різноманітних творчих методів (метод проектів, метод незакінчених речень, «Артквест», «Кінокоучінг», «Творчість у музиці», «Музикування на саморобних музичних інструментах». Запропонована система методичної роботи спрямована на розвиток культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти – на розвиток самосвідомості студентської молоді, розширення та поглиблення їх знань про культуру, духовність, життєві цінності, смисл особистісного та професійного життя, усвідомлення ролі мистецтва та художньої творчості як засобу самовираження та реалізації свого творчого потенціалу у фаховій діяльності.

При підготовці навчально-методичного посібника «Розвиток культури самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у художній діяльності» опрацьовано 165 науково-літературних джерел. Особливої уваги заслуговують творчі додатки до посібника, зокрема, «Орієнтовні теми для обговорення та обміну думками щодо художніх картин», де пропонуються для творчої дискусії чотири проблеми («Без чого не буває художніх картин?», «Що потрібно, щоб стати художником?», «Абстрактний живопис: суть та особливості», «Чи завжди назва відповідає зображеному на картині?»). До згаданих тем додається необхідний ілюстративний матеріал – світлини картин класиків світового образотворчого мистецтва, зразки нетрадиційних технік образотворення, взірці-приклади творчих робіт студентів. Окрім цього, посібник містить «Рекомендований музичний репертуар» і «Комплекс ігрових вправ тренінгу креативності». В «Додатку» – низка нормативних документів практичного характеру: «Робоча програма навчальної дисципліни «Теорія і методика музичного виховання»», «Робоча програма навчальної дисципліни «Основи образотворчого мистецтва з методикою керівництва образотворчою діяльністю дітей»», «Робоча програма навчальної дисципліни «Теорія і технологія розвитку дитячої художньої творчості»».

Навчально-методичний посібник займе належне місце і в науково-творчому доробку доктора педагогічних наук, доцента Ірини Онищук і в бібліотеці наукових публікацій, здійснених науково-педагогічними працівниками нашого закладу вищої освіти.

 
Галерея
foto 3
foto 3foto 3
На даний момент 224 гостей на сайті