Пошук
Головне меню

«VERBA MAGISTRI» – ВИПУСК ТРЕТІЙ

Потенціал і перспективи розвитку науки і конкретних наукових досліджень  формується і забезпечується насамперед наявністю потужного інтелектуального резерву – генерації молодих науковців, готових не лише прийняти естафету із рук старшого покоління дослідників і аналітиків, а й розгорнути і розвинути науковий пошук в необхідних для сучасного суспільства сферах і напрямках. Підготовка такого резерву розпочинається ще в студентських аудиторіях: здобуваючи знання, майбутні фахівці водночас набувають навиків і первинного досвіду науково-дослідницької роботи. Здобути освіту – це не лише оволодіти масивом необхідної фахової інформації та професійних навичок, а й озброїтися понятійним і методологічним інструментарієм здійснення творчого наукового пошуку. Саме в такому напрямі працює науково-дослідна лабораторія «Сучасні тенденції у лінгводидактиці та дослідженні дискурсу» кафедри іноземних мов та методики їх навчання гуманітарно-технологічного факультету нашої академії. Для студентів – майбутніх учителів іноземних мов – лабораторія стала справжньою школою оволодіння навиками аналітичних досліджень у царині іноземної філології. Результати своїх перших науково-творчих зусиль вони мають змогу публікувати у студентському науковому часописі «Verba magistri». Роботу цього молодіжного наукового видання організовує і водночас спрямовує авторську наукову творчість майбутніх фахівців іноземної філології редакційна колегія, очолювана кандидатом філологічних наук, доцентом кафедри іноземних мов і методики їх навчання Тетяною Семегин (головний редактор), кандидатом філологічних наук, завідувачем кафедри іноземних мов і методики їх навчання, доцентом Наталією Воронцовою (заступник головного редактора) і кандидатом філологічних наук, доцентом цієї ж кафедри Орисею Марунько (заступник головного редактора). До складу редколегії входять і активно спрямовують наукові пошуки студентів науковці кафедри – доктор філологічних наук, професор кафедри Денис Чик, кандидати філологічних науки, доценти кафедри Інна Клак і Ольга Чик, кандидат філологічних наук, старший викладач кафедри Наталія Янусь, а також працівник мультимедійного центру вивчення англійської мови Ірина Ульчак (технічний редактор). Видавничий центр академії опублікував третій випуск студентського наукового часопису «Verba magistri», в якому 27 юних науковців презентують результати власних аналітичних досліджень у сфері іншомовної філології та зарубіжної літератури.

Частина юних авторів звернулися до методичних аспектів вивчення іноземних мов у закладах загальної середньої освіти. Зокрема, магістрантка Юлія Грабовська розглядає «Методичні вимоги до вправ для навчання аудіювання школярів початкової школи з використанням комп’ютера». Вона вважає, що комп’ютерні вправи є особливо важливими при навчанні аудіювання тим, що надають можливість одночасного зворотного зв’язку, індивідуальної допомоги та вирішення різнорівневих завдань одночасно в роботі з усіма учнями. Її колега Вікторія Клак висвітлює тему «Лінгвокраїнознавча компетенція: проблеми термінологічного дискурсу». Авторка дослідження переконує, що навчання учнів міжкультурного спілкування може бути забезпечене лише формуванням і розвитком особливого виду компетенції – лінгвокраїнознавчої – як складової соціокультурної та соціолінгвістичної – у процесі формування комунікативної компетенції. «Соціокультурна компетенція як передумова успішного та якісного спілкування іноземною мовою» стала предметом вивчення магістранткою спеціальності «Німецька мова і література» Катериною Рябій. Аргументуючи актуальність процесу формування соціокультурної компетенції, авторка розкриває суть цього поняття в рамках комунікативного підходу, визначає її основні компоненти, досліджує конкретні цілі вивчення іноземної мови, яких можна досягти у процесі формування соціокультурної компетенції. Над проблематикою «Основи формування лексичної компетентності учнів» працювала магістрантка, майбутній німецькомовний філолог Лілія Солодух, яка розглянула основні тенденції розвитку лексичної компетентності учнів, дала характеристику лексичній іншомовній компетенції, представила основні рівні сформованості лексичної компетенції та окреслила принципи навчання лексики. Сторощук Соломія, магістрантка спеціальності «Англійська мова і література», висвітлює конкретизовану тему «Специфіка формування соціокультурної компетенції старшокласників на уроці англійської мови за допомогою автентичних матеріалів». Вона вважає, що автентичні матеріали мають ряд переваг: часте ілюстрування, скорочення часу на пояснення, загострення уваги учнів та їх інтересу до теми уроку, створення асоціативної мовної пам’яті, спонукання до дискусії. Магістрантка двох спеціальностей (української та англійської мови і літератури) Марія Хороша відповідно підготувала і дві статті: «Застосування архетипної методології в аналізі художніх творів» та «Проблема навчання англійської мови у сучасній початковій школі». В першій статті вона приходить до висновку, що за допомогою архетипного аналізу розшифровуються значення символів, закодованих у системі образів художнього твору, а самі архетипні образи-символи виступають маркерами світобачення автора. В другій статті висловлюється думка, що варті уваги та вивчення всі, запропоновані науковцями, ідеї та думки щодо навчання англійської мови в початковій школі, бо кожна із них має свої позитивні сторони та певні недоліки, але всі в кінцевому підсумку підкреслюють важливість поєднання під час навчання різних видів діяльності.

Юні науковці сміливо і продуктивно втрутилися і в таку складну сферу наукової аналітики як компаративістика. Майбутній фахівець німецької філології Іванна Бігунець здійснює «Порівняльну характеристику відтінків кольорів у німецькій та українській мовах». Авторка аналізує наявні дослідження з теми кольоронімів і приходить до висновку, що в українській мові більше відтінків, аніж у німецькій, для чого підготувала таблицю відтінків кожного основного кольору. Проблему «Еліптичні речення в англійській та українській мовах» вивчає магістрант Генріх Стиранкевич. На його думку, аналітична за своєю структурою англійська мова і синтетична українська мають схожий інвентар еліптичних конструкцій, але по-різному ними користуються.

Окремі автори-магістранти представили власні літературознавчі дослідження. Зокрема, Оксана Красновська зацікавилася темою: «Порівняння і метафора: проблема термінологічної конкретизації». Авторка дотримується думки, що будь-яка метафора – це порівняння або наслідок, результат порівняння, в той же час, не кожне порівняння – це метафора чи бодай стане колись метафорою, з чого можна зробити висновок: творення метафори завершується тоді, коли об’єкт втягує суб’єкт у свою семантичну структуру. Юлія Фарина висвітлює конкретне питання «Концепт «моральність» як ключовий у творчості К. Сендберга». Аналізуючи концепт  моральності в поезії американського письменника Карла Сендберга, магістрантка вважає, що це  вимагає його порівняння з мікроконцептами «любов», «терплячість», «вдячність», «добро», «чесність». Інна Холодюк вивчає «Особливості функціонування метафор та метонімій у сучасному англомовному художньому дискурсі (на прикладі прози Вірджинії Вулф)». Дослідниця наголошує, що образна складова в романах письменниці утворена концептуальними метафорами та метоніміями й відображає спосіб мислення авторки. Важливо, що в роботі активно розглядаються основні положення теорії метафори та метонімії, їх роль у побудові художнього тексту. Софія Яковчук обрала темою дослідження «Структурно-семантичні особливості індивідуально-авторського новотворення у творах Дж. Роулінг». Опираючись на твори письменниці про Гаррі Поттера, магістрантка, проаналізувала структурно-семантичні особливості оказіоналізмів, довела унікальність авторських неологізмів, навела приклади використання мовних засобів, які сформували індивідуальний стиль письменниці.

Окремі магістранти досліджують проблеми німецькомовної лінгводидактики. В роботі Марти Жовток «Аксіологічний аспект кольорової ідіоматики в німецькій ментальності» розглядається символічне значення основних кольорів та досліджено їх національно-культурну специфіку, виявлено особливості німецьких фразеологізмів з компонентами кольору. Микола Ковальчук характеризує «Засоби вираження невербальної комунікації у німецькій мові». У цій статті він аналізує дослідження науковців щодо невербальної комунікації, з’ясовує головні функції та висвітлює характерні особливості основних засобів  невербальної комунікації в німецькій мові.

Переважна більшість наукових розвідок магістрантів спрямована на проблемне поле англомовної лінгводидактики. Так, Ірина Бевсюк аналізує «Функціонування концепту PEACE в англомовній картині світу» і здійснює це саме у мовній площині та за принципами його мовної об’єктивації за допомогою ключової лексеми «peace», її похідних, синонімічних засобів, антонімічних лексем, сталих словосполучень, що формують цілісний образ даного концепту у свідомості носіїв. До проблем концепту звернулася і Вікторія Волицька: вона досліджує тему «Концепти HOME і PRIVACY як ключові етноконцепти британської лінгвокультури». Авторка доводить, що ці концепти є ключовими для менталітету британців, вони актуалізуються у численних фразеологічних одиницях, закріплюють на мовному рівні стереотипні уявлення британців про любов до власних осель, особистого простору та приватності. «Стилістичні особливості функціонування англомовної фінансово-екоеномічної термінології (на матеріалі наукових статей економічного характеру» висвітлює Вікторія Гаврисюк. Здійснивши аналіз фінансово-економічної термінології, авторка визначила, що в англомовному науковому дискурсі  присутні як формально-логічні аргументи, покликані обґрунтувати тезу, так і аргументи неформальної логіки, функція яких полягає у переконанні шляхом впливу. Олександра Гайданакіс досліджує «Синтаксичні особливості англомовного молодіжного сленгу». Магістрантка молодіжний англомовний сленг відносить до особливо цікавого мовного явища сучасності і вважає його головною метою та рисою спробу виразити індивідуальність молодих людей та вразити співрозмовника через вдале використання слів або словосполучень комічного чи вульгарного змісту, а також робить висновок, що атрибутом сучасного сленгу є недотримання лексико-синтаксичного принципу, що есплікується в ігноруванні дефісів, апострофів та інтервалів між словами. Про «Зрощення як феномен сучасної англійської мови» пише Надія Гілевич. Авторка пояснює, що в сучасній англійській мові зрощення (блендинг) виступає самостійним способом словотворення, який породжує своєрідні одиниці – бленди, що мають як універсальні, так і лінгвокультурні особливості. Блендинг розглянуто в широкому (як самостійний спосіб словотворення) і вузькому (з погляду наявності національно-культурного компонента) значеннях. Показано, що культурні особливості блендингу англійської мови включають виникнення блендів переважно з іронічною конотацією, породження специфічного виду блендів на базі речень (фразові зрощення) і блендів-онімів, що служать для називання та об’єднання прізвищ. Андрій Заєць розробляє тему «Типологія інверсійних конструкцій в англомовному художньому дискурсі», де аналізує функціональне навантаження зворотного порядку слів та описує основні типи інверсійних конструкцій в сучасному англомовному художньому дискурсі на прикладі роману жанру фентезі «Гра престолів» Дж. Мартіна. «Процеси абревіації  в сучасному віртуальному просторі англійської мови» висвітлює Альона Левонюк, яка вважає, що використання скорочених лексичних одиниць у віртуальній комунікації обумовлено прагненням суспільства до нових лексичних форм вираження дійсності, а скорочені лексичні одиниці з’являються у молодіжному середовищі як усвідомлене порушення літературної норми, як протест проти стандартів. Ігор Лещишин заглибився у проблему «Теоретичні засади дослідження неологізмів: неологізм, неонім, термін» і прийшов до висновку, що лінгвісти закономірно надають особливої уваги вивченню закономірностей утворення термінів, їх структури і семантики, аспектам упорядкування, питанням перекладу, в чому розглядають термінологію як складову частину сучасної літературної мови. «Вербалізація концепту CHARITY  крізь призму фразеологізмів» стала предметом дослідницького інтересу Емми Омельчук, яка вербалізацію згаданого концепту розглядає на прикладі фразеологічних одиниць в англійській мові. Авторка порівнює фразеологічну активність трьох лексем-вербалізаторів концепту (charity, mercy, clemency) та конотацію стійких словосполучень, а найпопулярнішою фраземою концептуального поля CHARITY називає паремію, яка представлена численними лексико-семантичними варіантами. Ще про один концепт веде розмову Оксана Опалько: тема її статті «Концепт COLOUR: універсальне та національно-специфічне». Вона пише про універсальні, національно-специфцічні та гендерні ознаки концепту COLOUR в англійській мові та наголошує, що лексична вербалізація колоронімів є типовішою та численнішою, а фразеологічна – експресивнішою та емоційнішою. «Гендерні стереотипи фемінності й маскулінності у лексичній системі мови» характеризує Аліна Сиротюк. Вона наголошує, що гендерні особливості в соціумі проектуються на мову та мовну норму, відображаються у вербальній поведінці чоловіків і жінок. Хоча стереотипи фемінності та маскулінності існують давно, проте вони змінюються під впливом екстралінгвістичних факторів. Крім цього, у статті аналізуються випадки мовної асиметрії, що зумовлені концептуалізацією  уявлень про світ у контексті андроцентризму. Класичну та вічно актуальну тематику «Архетипний образ концепту «дім» (HOUS/HOME) в англійській мовній картині світу” досліджує Тетяна Слободенюк. Вона повідомляє, що поняття «дім» пов’язане з образами-архетипами «самості»(символу особистої сфери), «тіні» ( буттєвої тріади «народження–життя–смерть), «мудрого старого» (впорядкування внутрішнього світі), «великої матері» (зв’язок із материнським началом), «маски» або «персони» (образ соціальної ролі господаря), а також приведені приклади їх мовного втілення.

Студентський науковий часопис «Verba magistri» містить відомості про авторів наукових публікацій – магістрантів спеціальностей «Мова і література (англійська)», «Мова і література (німецька)» та «Мова і література (українська)».

 
Галерея
galery 23
galery 23galery 23
На даний момент 226 гостей на сайті