Пошук
Головне меню

ВЕКТОР НАУКОВОГО ДИСКУРСУ: ВІД ІННОВАЦІЙ – ДО НООІННОВАЦІЙ

Міжнародний проект «Інновації у вищій школі: тенденції та перспективи розвитку», зініційований науковою спільнотою нашої академії спільно з представниками закладів вищої освіти та наукових інституцій зарубіжних країн, став традиційним. Хронологічними віхами його реалізації стали 2004, 2007, 2013, 2017 і нинішній 2021 роки.  Цьогоріч – п’ята зустріч учасників Міжнародного проекту, до якого на даному етапі долучилися науковці 11 країн з Європи, Азії та Америки: Польщу представляли 8 наукових і освітніх установ; Узбекистан – 4; Бельгію, Білорусь, Болгарію, Великобританію, Німеччину, США, Фінляндію та Францію – по 1; Україну – 22. Науковий дискурс проходив у форматі   науково-практичної інтернет-конференції на платформі ZOOM. Співорганізаторами наукового форуму виступили Міністерство освіти і науки України, Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, Криворізький державний педагогічний університет, Тернопільська обласна рада, Управління освіти і науки Тернопільської обласної державної адміністрації та Кременецька гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка; з польської сторони – Польська академія наук, Представництво Польщі в Києві, Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині, Люблінська політехніка. Особливістю п’ятої традиційної зустрічі науковців – фахівців педагогічної сфери – став не тільки онлайн-формат їх роботи, а й акцент на необхідність запровадження перспективних нооінновацій в освітньо-науковий простір в постпандемічну нооепоху, причім науковці і характеризували трансформації інновацій та нооінновацій, і виокремлювали їх європейський та глобальний виміри.

Суб’єктами онлайн-дискурсу в науковому Інтернет-просторі стали науковці Інституту «Схід-Захід» (Брюссель, Бельгія), Могильовського держуніверситету (Білорусь), Софійського технічного університету (Болгарія), Інституту досліджень ісмаїлізму (Лондон, Великобританія), Трентського університету (Італія), Міжнародної науково-освітньої асоціації L*Association 1901 «SEPIKE» (Маннхайм, Німеччина), Польської академії наук, Представництва Польщі в Києві, Наукового товариства м. Остролєнка, Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині, Люблінської політехніки, Університету природничих і гуманітарних наук та Богословського інституту в Сєдлєці, Вищої Школи Міжнародного і Регіонального Співробітництва імені З. Гльогера, Поморської академії в Слупську (всі – Польща), Міжнародної академії якості (Мілуоккі, США), Науково-технічного товариства радіотехніки, електроніки і зв’язку Узбекистану, Ташкентського університету інформаційних технологій і Ташкентського державного педагогічного університету, Університету імені Нізамі (всі – Ташкент, Узбекистан), Міжнародної академії якості (Гельсінкі, Фінляндія), Міжнародна науково-освітня асоціація L*Association 1901 «SEPIKE» (Пуатьє, Франція).

Україну в Міжнародному проєкті «Інновації у вищій школі: тенденції та перспективи розвитку» представляли НАПН України, НПУ імені М.П. Драгоманова, НУ імені Тараса Шевченка,  Київський НЕУ імені Вадима Гетьмана, Київський медичний університет, Вінницький ДПУ імені Михайла Коцюбинського, Криворізький ДПУ, Волинський НУ імені Лесі Українки, Глухівський НПУ імені Олександра Довженка, НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського», Київський НАУ, Київський НМУ імені О.О. Богомольця, Полтавський НПУ імені В.Г. Короленка, Рівненський МЕГУ імені академіка Степана Дем’янчука, Рівненський ДГУ, Уманський ДПУ імені Павла Тичини, Хмельницький НУ, а також Дніпровська академія неперервної освіти (м. Дніпро), Рівненський ОІППО, Київський технікум електронних приладів і навіть заклади середньої освіти – Славутська ЗОШ І–ІІІ ступенів (Хмельницька область),  Петропавлівська-Борщагівська ЗОШ І–ІІІ ступенів (Київська область).

До Організаційного комітету науково-практичної конференції Міжнародного проекту увійшли академік НАПН України, ректор НПУ імені М.П. Драгоманова, професор Віктор Андрущенко, почесний академік Академії вищої школи України, ректор Кременецької гуманітірно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, професор Афанасій Ломакович, ректор Криворізького ДПУ, професор Ярослав Шрамко, професор Люблінської політехніки і нашої академії Михайло Пашечко, професор Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині та нашої академії Генріх Стронський. Науковий комітет конференції склали проректор з наукової роботи Кременецької гуманітарно-педагогічної академії  імені Тараса Шевченка, професор Валентина Бенера, проректор з навчально-методичної роботи НПУ імені М.П. Драгоманова, професор Роман Вернидуб, проректор з наукової роботи Криворізького ДПУ, професор Віта Гаманюк, завідувачка кафедрою педагогіки і психології вищої школи НПУ імені М.П. Драгоманова, професор Наталія Дем’яненко, завідувачка кафедри педагогіки Криворізького ДПУ, професор Тетяна Дороніна, професор кафедри методики і техніки навчання Люблінської політехніки Галина Рарот.

Учасників науково-практичної конференції «Інновації у вищій школі: тенденції та перспективи розвитку» привітали очільники вищих закладів освіти – співорганізаторів цього міжнародного наукового форуму: почесний академік Академії вищої школи України, професор Афанасій Ломакович; ректор Криворізького ДПУ, професор Ярослав Шрамко  та від імені ректора НПУ імені М.П. Драгоманова, академіка НАПН України, професора Віктора Андрущенка – його колега, проректор з наукової роботи, доктор фізико-математичних наук, професор Григорій Торбін. Функції модераторів конференції виконували професор Валентина Бенера (Кременецька ОГПА імені Тараса Шевченка), професор Наталія Дем’яненко (НПУ імені М.П. Драгоманова), професор Тетяна Дороніна (Криворізький ДПУ).

Науковий форум проходив у форматі наукових і студійних засідань. «Трансформація освітньо-наукового простору вищої школи у викликах сьогодення», «Професійна підготовка фахівців у контексті інтернаціональних освітніх систем», «Розвиток відкритого освітньо-виховного середовища вищої школи» та «Компетентнісний підхід у проектуванні та впровадженні інноваційних освітніх технологій» – такою була проблематика наукових засідань. У форматі студійних засідань науковці аналізували такі актуальні питання, як «Інноваційні виклики сучасної вищої освіти», «Концепція освіти впродовж життя: тенденції та орієнтири», «Інтенсифікація освітнього процесу у професійній підготовці фахівців», «Освітньо-виховне середовище закладу вищої освіти як чинник професійного розвитку педагога» та «Компетентнісний підхід в освітньому процесі вищої школи». Окрім цього, учасникам Проекту була запропонована культурно-інформаційна програма, яка включала віртуальну екскурсію в Кременецькій гуманітарно-педагогічній академії імені Тараса Шевченка та відеотрансляцію святкового концерту з нагоди відзначення 200-річчя становлення вищої освіти у Кременці.

На першому науковому засіданні «Трансформація освітньо-наукового простору вищої школи у викликах сьогодення» свої презентаційні доповіді оприлюднили професор Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка Олександр Дем’янчук («Феномен трансформації в освітньо-науковому просторі вищої школи»), професор НПУ імені М.П. Драгоманова Наталія Дем’яненко («Герогогіка як складова концепції освіти упродовж життя»), доцент Хмельницького НУ Ганна Красильникова («Реалізація освітнього процесу в умовах пандемії на базі комп’ютерних і цифрових технологій»), кандидат біологічних наук, доцент Кременецької ОГПА ім. Тараса Шевченка Ольга Дух («Впровадження концепції “Zero Waste” в освітній закладах»), професор Люблінської політехніки Михайло Пашечко («Академічний капіталізм: інтеграція освіти, науки і бізнесу»).

«Професійна підготовка фахівців у контексті інтернаціональних освітніх систем» стала предметом дискурсу фахівців на другому науковому засіданні. Учасники дискусії висловилися з приводу важливих науково-педагогічних проблем теоретичного і практичного характеру: «Категорія «ідея університету» в предметному полі педагогіки вищої школи» (Володимир Мокляк, доцент Полтавського НПУ імені В.Г.Короленка), «Дидактичні інновації у вищій школі» (Алла Василюк, доцент Вінницького НПУ імені Михайла Коцюбинського), «Формування психолого-освітніх компетентностей магістрів-педагогів» (Анатолій Булда, професор НПУ імені М.П. Драгоманова), «Формування базових компетентностей майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти засобами інноваційних технологій» (Ірина Кузава, доцент Волинського НУ імені Лесі Українки), «Перспективні нооінновації у розвитку освітньо-наукової сфери України в постпандемічну нооепоху» (Костятин Корсак, професор Київського медичного університету), «Процес акредитаційної експертизи освітніх програм: виклики та випробування» (Тетяна Дороніна, професор Криворізького ДПУ).

Над проблемою «Розвиток відкритого освітньо-виховного середовища вищої школи» працювали учасники третього наукового засідання. Свої аналітичні міркування з приводу анонсованої тематики оприлюднили професор Рівненського ДГУ Ілона Дичковська («Інноваційні наукові проекти як засіб формування готовності майбутніх вихователів дошкільної освіти до інноваційної діяльності»), професор Ташкентського ДПУ імені Нізамі (Узбекистан) Уткир Толіпов («Основні якісні показники професійної компетентності педагога»), професор Глухівського НПУ імені Олександра Довженка Любов Артемова («Принцип природовідповідності у сучасному розвитку немовлят»), професор Вармінсько-Мазурського університету Генріх Стронський («Трансформації інновацій: європейський вимір»), доцент Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка Ірина Онищук («Психолого-педагогічні аспекти проблеми розвитку самовираження майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти»), аспірантка Криворізького ДПУ Марина Микитенко («Глобалізація світу та освіти»).

Фахово-дослідницький інтерес науковців, які працювали в рамках четвертого наукового засідання, спрямувався на «Компетентнісний підхід у проектуванні та впровадженні інноваційних освітніх технологій». Анонсовану тематичну проблематику науковці вирішували через висвітлення конкретних питань: «Соціальні аспекти дидактики автоматизації і кібернетики» (Галина Рарот, професор Люблінської політехніки), «Проблеми і перспективи підготовки майбутніх учителів технологій у закладах вищої освіти України» (Микола Курач, доцент Кременецкої ОГПА імені Тараса Шевченка), «Комунікація викладача та здобувача як засіб ефективної передачі інформації в умовах дистанційного навчання» (Ірина Скакальська, професор Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка), «Обдарованість у психолого-педагогічних дослідженнях» (Олександр Безносюк, професор Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка).

На першому студійному засіданні за темою «Інноваційні виклики сучасної вищої освіти» дискусію науковців вели модератори, доценти Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка Неля Цицюра та Вікторія Павелко. Своє бачення проблематики засідання висвітлили професор, член-кореспондент НАПН України Алла Бойко («Партнерська педагогіка у вищій школі»), доцент Полтавського НПУ імені В.Г. Короленка Алла Хоменко («Науково-педагогічне знання як основа професійної підготовки та інноваційної практики»), доцент НТУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» Наталія Духаніна і доцент Національного авіаційного університету Ганна Лесик («Інформаційно-освітнє середовище як засіб підвищення ефективності навчального процесу»); представники Криворізького ДПУ – доцент Анжеліка Король («Дистанційне навчання як одна з форм інновацій у сучасній освіті»), аспірантка Яна Приступа («Актуальні тенденції розвитку природничої освіти»), начальник відділу міжнародних зв’язків Людмила Кругленко («Відображення проблем полікультурної освіти у вітчизняному дисертаційному дискурсі»), доцент Вікторія Іванова («Формування інноваційної компетенції майбутніх педагогів в умовах інноваційного освітнього середовищ закладів вищої освіти»), аспірантки Ольга Поляковська («Дистанційна інтернаціоналізація як компонент стратегії сучасного університету»), Ольга Большаніна («Творчий доробок і педагогічна практика І. Падалка та Р. Лісовського в мистецькій освіті початку ХХ століття») та Вікторія Плотнікова («Подорож як вид інформальної освіти в українських народних казках»), а також наші науковці – доценти Ольга Дух, Оксана Галаган і Неля Цицюра («Упровадження концепції Zero Waste в освітніх закладах») та Вікторія Павелко («Особливості використання інтеграції в освітньому просторі ХХ століття»).


Модераторами студійного засідання за проблемою «Концепція освіти впродовж життя: тенденції і орієнтири» виступили доценти нашої академії Марія Боднар і Степан Шабага. В студії прозвучали презентаційні виступи з комплексу важливих питань: «Освіта впродовж життя: пріоритетні напрями розвитку Дніпровської академії неперервної освіти» (Любов Пасічних, вчений секретар Дніпровської академії неперервної освіти), «До проблеми освіти дорослих як складової освіти впродовж життя» (Ірина Макаренко, доцент Криворізького ДПУ), «Наукові орієнтири створення структурно-функціональної моделі неперервної підготовки вчителів початкової школи до професійної діяльності» (Таміла Джаман, доцент Рівненського ОІППО), «Вплив етнічної ідентифікації на шляхи життєздійснення особистості» (Марія Боднар, доцент Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка), «Підготовка вчителя до професійної діяльності: роль і значення стійких мотивів» (Олена Ільченко, доцент Полтавського НПУ імені В.Г. Короленка), «Протидія насильству: гендерні аспекти сучасної освіти» (Ірина Никитюк, магістрантка Криворізького ДПУ), «Аналіз дитячих малюнків як метод дослідження дитячої психіки» (Людмила Мишаківська і Наталія Сербай, викладачі Фахового коледжу Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка), «Гендерна освіта: стан проблеми у науково-педагогічному дискурсі» (Дарія Шумська, аспірантка Криворізького ДПУ), «Технічна творчість, винахідництво і раціоналізаторство у виробничій діяльності» (Ростислав Гарматюк і Степан Шабага – доценти, Михайло Панчук, аспірант Кременецької ОГПА ім.Тараса Шевченка).

Модератори третьої студії, науково-педагогічні працівники Кременецької ОГПА доцент Микола Швидків і старший викладач Інна Ратинська, спрямовували аналітичні зусилля учасників дискусії на висвітлення методологічної проблеми «Інтенсифікація освітнього процесу у професійній підготовці фахівців». Власне бачення проблематики показали доцент Глухівського НПУ імені Олександра Довженка Світлана Тітаренко («Використання мікронавчання у процесі фахової підготовки студентів спеціальності “Дошкільна освіта”»), доцент Криворізького ДПУ Світлана Щербина («Використання сучасних інноваційних методів у професійній підготовці майбутніх педагогів в умовах магістратури»); аспіранти Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка Алла Фурсик («Особливості професійної підготовки вчителів образотворчого мистецтва у країнах Європи»), Оксана Галан («Сучасний стан підготовки майбутніх соціальних працівників до соціалізації дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, у закладах вищої освіти України») і Наталія Колодійчук («Фахова підготовка майбутніх учителів англійської мови у вищих навчальних закладах західних областей України у другій половині ХХ – початку ХХІ століття»); доцент Дніпровської академії неперервної освіти Тетяна Мотуз («До питання професійної підготовки майбутнього вчителя в умовах реформування загальної середньої освіти»); аспіранти Криворізького ДПУ Тетяна Ховрякова (««Етика і психологія сімейного життя» як навчальна дисципліна: гендерний аспект»), Валерія Івченко («Аксіологічний підхід в інтерпретаційній підготовці майбутніх дизайнерів»), Руслан Калугін («Онлайн-курс як елемент змішаного навчання у підготовці магістрів»); доцент Інституту мистецтв Рівненського ДГУ Галина Швидків, доцент Кременецької ОГПА імені Тараса Шевченка Микола Швидків («Інноваційні форми проведення індивідуальних занять  постановки голосу на ранніх етапах становлення співаків»); викладач Рівненського МЕГУ імені академіка Степана Дем’янчука Ірина Мисько («Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до художньо-естетичного виховання засобами технологій контекстного навчання»), науковці нашої академії, доценти Інна Волянюк і Роман Дубровський («Формування соціальних навичок у студентів на заняттях з української мови за професійним спрямуванням»), старші викладачі Василь Райчук та Інна Ратинська («Культурно-освітній потенціал інструментально-виконавської підготовки майбутніх учителів музичного мистецтва в освітньому процесі закладів вищої освіти»), а також учителька англійської мови Славутської ЗОШ №1 Хмельницької області Людмила Свідніцька («Семантизація лексичних одиниць на уроці іноземної мови»).

Важливу в теоретичному і практичному аспектах науково-педагогічну проблему «Освітньо-виховне середовище закладу вищої освіти як чинник професійного розвитку педагога» вирішували учасники четвертої студії. Засідання студії вели наші науковці, професор Микола Ільєнко і доцент кафедри Оксана Швець. Професор Валентина Бенера презентувала тему «Інформальна освіта як ресурс професійного розвитку педагога». До цієї ж проблематики звернулася і доцент кафедри Оксана Швець яка висвітлювала «Українські освітні платформи та ресурси для професійного зростання педагогів». Вагомий внесок у розкриття анонсованої проблематики здійснили й інші наші науковці: доцент Любов Кравець («Виховне середовище в закладах освіти в умовах дистанційного навчання»), доцент Володимир Банах («Комп’ютерні технології в системі фізичного виховання закладів вищої освіти»), аспірантка Анастасія Жданкіна («Патріотичне виховання молоді як педагогічна проблема сучасності»), професор Микола Ільєнко («Інформаційні засоби реалізації маніпуляціями кінцівкою у тварин і людини»), старший викладач Оксана Гурська й аспірантка Антоніна Гура («Особливості навчання біології з використанням ІКТ в Новій Українській Школі»), професор Олександр Безносюк і заступник директора Петропавлівсько-Борщагівської ЗОШ Кивської області Наталія Тодавчич («Обдарованість у психолого-педагогічних дослідженнях»); науковці Криворізького ДПУ, доцент Наталія Зеленкова  («Роль авторитету викладача у формуванні особистості студента»), аспірантка Юля Ланецька («Формування гендерної культури молодших школярів»), доценти Вікторія Іванова і Олег Потапенко («Креативне освітнє середовище як фактор професійної підготовки майбутнього вчителя»), старший викладач Дніпровської академії неперервної освіти Тетяна Побоча («Поняття «підвищення кваліфікації» педагогічних працівників: історико-педагогічний та сучасний аспекти»), викладач Національного медичного університету імені О.О. Богомольця Тетяна Коломієць («Досвід впровадження ІКТ в дистанційну освіту (на прикладі НМУ імені О.О. Богомольця»), доцент Уманського ДПУ імені Павла Тичини Наталія Коломієць («До проблеми професійного росту науково-педагогічних працівників»).


На п’ятому студійному засіданні фахівці аналізували «Компетентнісний підхід в освітньому процесі вищої школи». Модераторами студійної роботи виступили наші науково-педагогічні працівники, професор Василь Василюк і доцент Людмила Врочинська. Дискусію науковців розпочала старший викладач Криворізького ДПУ Ілона Волощук оповіддю «Формування інформаційно-комунікаційної компетентності майбутнього фахівця під час дистанційного навчання» і цим передала «естафету» наукового дискурсу представникам нашої академії. Доцент Людмила Врочинська у співавторстві зі старшим викладачем Оксаною Доманюк представили актуальне і в практичному аспекті важливе методологічне дослідження «Воркшоп і проблемна лекція як інтерактивні методи формування фахових компетентностей у майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в процесі вивчення «Педагогіки дошкільної»». Професор Василь Василюк презентував тему «Здоров’язбережувальна компетентність – важлива складова професійної компетентності сучасного педагога». Доцент Володимир Терпелюк спільно із своєю колегою, доцентом Волинського НУ імені Лесі Українки Іриною Кузавою продовжили аналіз проблематики студійного засідання висвітленням процесу «Формування базових компетентностей майбутніх соціальних працівників у закладах вищої освіти засобами інноваційних технологій». Молодий науковець-музикознавець Ольга Пуцик характеризувала «Сучасні методи розвитку вокальних компетенцій студентів мистецьких факультетів на прикладі вітчизняного та зарубіжного досвіду». Аспіранти Олександр Зіза та Павло Яловський також звернулися до музикознавчої проблематики: вони висвітлювали «Особливості реалізації компетентнісного підходу в умовах формування мисленнєвої діяльності майбутніх учителів музичного мистецтва» та «Освітнє середовище закладу вищої освіти як чинник формування професійної компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва».

Робота V Міжнародної науково-практичної конференції «Інновації у вищій школі: тенденції та перспективи» завершилася заключним науковим засіданням, на якому були підведенні підсумки та прийнята відповідна резолюція. За матеріалами міжнародного форуму буде опубліковано збірник наукових праць.

 
Галерея
Оранжерея академії
Оранжерея академіїОранжерея академії
На даний момент 240 гостей на сайті