Пошук
Головне меню

ТРАВНЕВІ СТУДІЇ–2022 МОЛОДИХ НАУКОВЦІВ

На базі факультету історії та міжнародних відносин Донецького національного університету імені Василя Стуса з участю кафедри стратегічних студій та міжнародної безпеки факультету політичних наук і міжнародних студій Варшавського університету, Інституту міжнародних студій Вроцлавського університету, Студентського наукового товариства ДНУ імені Василя Стуса та за підтримки Генерального консульства Республіки Польща у Вінниці була проведена ІV Міжнародна наукова конференція студентів і молодих учених «Травневі студії–2022: історія, міжнародні відносини», присвячена 85-річчю Донецького НУ імені Василя Стуса і факультету історії та міжнародних відносин цього ж університету. До Організаційного комітету конференції, який очолювали декан факультету історії та міжнародних відносин ДНУ імені Василя Стуса, доцент Юрій Теміров і Генеральний консул Республіки Польща у Вінниці Дамян Цярцінські, входили студенти – члени Студентського наукового товариства та науковці університету – господаря міжнародного наукового форуму.
В роботі Міжнародної наукової конференції брали участь студенти і молоді науковці Донецького НУ імені Василя Стуса, Національного університету в Тбілісі (Грузія), Національної академії внутрішніх справ, Київського НУ імені Тараса Шевченка, Волинського НУ імені Лесі Українки, Української інженерно-педагогічної академії, Прикарпатського НУ імені Василя Стефаника, Харківського НТУ, Маріупольського ДУ, Кременчуцького НУ імені Михайла Остроградського, Харківського НУ імені Василя Каразіна, Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, а також учні Новосафонівського ЗЗСО Миколаївської області та Ліцею №1 м. Хмільник на Вінничині.

З вітальними словами до учасників Міжнародної конференції звернулися доктор юридичних наук, ректор Донецького національного університету імені Василя Стуса, професор Роман Гринюк і кандидат історичних наук, декан факультету історії а міжнародних відносин ДНУ імені Василя Стуса, доцент Юрій Теміров.

Робота молодіжного наукового форуму проходила у форматі засідань 8 секцій на онлайн-платформах та  круглого столу для школярів «Пандемії в історії людства».

Тематика розмови на засіданні першої секції – «Проблеми війни і миру: міжнародний та український виміри». Дванадцять юних науковців  говорили про спроможність міжнародних організацій у подоланні збройних конфліктів, особливості військового співробітництва в умовах агресії третіх сторін, деструктивну роль інформаційних маніпуляцій, про заходи щодо припинення агресії та можливості переговорного процесу.

Друга секція вивчала проблему «Сучасний міжнародний порядок: виклики, загрози, тенденції». Українські студенти ти їх грузинські колеги зосередилися на висвітленні причин і змісту глобальних викликів і ризиків сучасного світу, на характеристиці боротьби за лідерство провідних держав світу, способів і форм врегулювання сучасних міжнародних конфліктів, на ролі релігії та використання релігійного фактора в сучасних міжнародних відносинах і навіть на таких специфічних проблемах як вплив політичної корупції та політизації пандемії корона вірусу у відносинах між державами.

Оригінальну проблему «М’яка сила» та сучасна публічна дипломатія» розробляли учасники третьої секції. Вони говорили про інформаційне поле воєнних конфліктів в інтернет-публікаціях, про образ Росії-агресора в соціологічних опитуваннях, про обмеження прав і свобод в умовах воєнного стану і навіть про співпрацю «перших леді» у дипломатичному контексті, про персональну роль окремих політичних лідерів у стосунках між державами.

Над глобальною проблемою «Європейські інтеграційні процеси у ХХІ столітті: тенденції, виклики, можливості» працювали учасники четвертої секції. Вони досить сміливо аналізували проблеми і перспективи розширення Європейського Союзу, кризу євроінтеграції та реакцію Європейського Союзу на агресію Росії проти України, навіть про європейську модель нейтралітету в умовах російсько-української війни, говорили про ідею «об’єднаної Європи» та про геополітичний вибір нашої держави.

Студенти, які працюють у п’ятій секції, звертаються до теми «Історичні виміри зарубіжного світу». Юні дослідники-аналітики розробляють несподівано цікаві теми, навіть змістово дещо віддалені від нашої національної історії. Тут ми знаходимо і їх міркування про конфуціанські впливи в художній літературі, і «золоту лихоманку» в Австралії ХІХ століття, і франко-туніське загострення того ж часу, і «чорносотенство» в російському суспільстві; звертаються юні автори і до таких дійсно несподіваних тем, як діяльність ОЕКА на Кіпрі, проект «ФАУ-3» у Другій світовій війні, Талібан в Афганістані, витоки стилю Ар-деко, філософія вабі-сабі в дизайні інтер’єру. В цій секції була представлена юна наукова зміна нашої академії: студентка спеціальності «Історія» Валентина Лясковська запропонувала актуальну (з огляду на складні реалії нинішнього дня!) наукову розвідку «Постать Вінстона Черчилля у контексті сучасних українських реалій».

Студенти дослідники, які працювали в шостій секції, здійснювали «Історичні виміри українського суспільства». Частина юних авторів звертається до козацької тематики: їх зацікавив Чигирин як перша гетьманська столиця та «Київська козаччина» за спогадами Антонія Ковальського; привернула увагу постать гетьмана Івана Мазепи в мемуарах іноземців. Студенти описують відзначення 25-річного ювілею Німецької імперії в Одесі в 1881 році, висвітлюють погляди Миколи Пирогова на місію лікаря на війні та оцінюють естетику етнічного одягу українок, аналізують становище українських земель в часи іноземного імперського панування та стан українського суспільства в період Центральної Ради, діляться своїми поглядами на Українську революцію 1917–1921 рр і на висвітлення Голодомору у підручниках з історії, досліджують «Галицький слід» у створенні СРСР та «Українське питання» в політиці Сталіна. Йдеться і про долю жінок у роки Другої світової війни та про сталінські репресії проти вчених-новаторів.

«Археологічні студії: здобутки та перспективи досліджень» – тематика засідання сьомої секції, де були розглянуті обряди інгульської катакомбної культури,  охарактеризовані археологічні дослідження, здійснені науковцями Маріупольського держуніверситету, та «братські могили» бронзового віку Європи.

Предметом студентського наукового дискурсу на засіданні восьмої секції стали «Соціокультурні виміри буття». Юні науковці визначали місце жінки у суспільних відносинах козацької доби, характеризували умови формування, сучасний стан і тенденції розвитку інституту сім’ї та сімейних відносин в Україні. Зверталися студенти-пошуковці і до соціально-політичної проблематики: розкривали особливості теорії та практики окремих політичних партій, виясняли роль православної церкви в інформаційному протистоянні та сприйняття особи Степана Бандери за соціологічними дослідженнями, говорили про моральні імперативи та виклики радянської доби і навіть про соціальну аномію у контексті деморалізації та аморальності.

На засідання круглого столу «Пандемії в історії людства» розглянуті питання про виникнення, поширення, заходи та наслідки боротьби з пандеміями минулого та сучасності. Так, йшлося про третю холерну пандемію та іспанський грип, про пандемії  ВІЛу і СНІДу, про пандемію коронавірусу як «моторошний виклик людству», вистояти проти якого сучасна цивілізація може тільки об’єднаними зусиллями.

 
Анонси
Галерея
37
3737
На даний момент 218 гостей на сайті