Пошук
Головне меню

НА ПОЛЬСЬКО-УКРАЇНСЬКОМУ НАУКОВОМУ ФОРУМІ

Продовжується активна співпраця українських і польських науковців – представників соціально-історичного напрямку – у сфері дослідження важливих тем нашого спільного історичного минулого та актуальних проблем сьогодення. Показовою у цьому плані є робота польсько-українського наукового форуму. Цьогоріч цей Форум зібрався всьоме та працював над проблемою «Польща та Україна в сучасній Європі: міжкультурний діалог – роль національних меншин – виклики та загрози». VІІ Польсько-український науковий форум проходив на базі двох вищих закладів освіти – Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Республіка Польща) та Національного університету «Львівська політехніка» (Україна). Форум відбувався в рамках реалізації проекту «ERAZMUS+», зокрема, з ініціативи Європейського Союзу «Східне партнерство: можливості для України».

Учасниками Форуму стали науковці провідних вищих закладів освіти: від Польщі –  Університету Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), Ягеллонського університету (Краків), Вармінсько-Мазурського університету (Ольштин), Варшавського університету, Університету Адама Міцкевича (Познань), Університету кардинала Стефана Вишинського (Варшава), Вищої адміністративної публічної школи (Кельце), Вищої банківської школи (Торунь); від України – 51 вищого навчального закладу Києва, Харкова, Миколаїва, Днпра, Чернівців, Львова, Луцька, Одеси , Рівного, Сум, Вінниці, Житомира та Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка. До Наукового та Організаційного комітетів Форуму увійшли представники Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині та Національного університету Львівська політехніка».

На урочистому відкритті такого міжнародного наукового зібрання представників науки та освіти двох країн вітали проректори з наукової роботи співорганізаторів Форуму, представники посольства України в Польщі, консульств, науково-освітніх інституцій, адміністративних органів. Особливим елементом урочистої частини Форуму стало виконання польською солісткою пісні Олександра Пономарьова «Заспіваймо пісню про Україну» (з альбому «Все буде Україна»).

Конкретна робота Форуму розпочалася засіданням круглого столу «З минулого в майбутнє – в 75-ту річницю Операції «Вісла». Учасники круглого столу дали сучасну оцінку цих трагічних подій минулого з позицій учених двох дружніх країн. Науковий дискурс продовжився у форматі обміну думками щодо співпраці польської та української спільнот на рівні регіонального самоврядування та національних меншин.

Після цього науковці двох країн вели дискусії у відповідних тематичних секціях. Перша тематична секція розглядала проблему «Роль країн Центрально-Східної Європи у формуванні та реалізації політики Європейського Союзу». Тут йшлося про основи та реалізацію східного партнерства Європейського Союзу, про місце і роль України в нових політичних реаліях, про публічну дипломатію та дипломатичні інструменти в поліцентричних умовах ХХІ століття, про партнерство Польщі та України в децентралізації та розбудові публічного простору, а також про обмін досвідом у реформуванні державного управління., зокрема, у забезпеченні взаємодії державних органів з інституціями громадянського суспільства. Особливу актуальність отримали питання транскордонної співпраці держав, реалізації політики сталого розвитку, біфуркаційних тенденцій у розширенні Європейського Союзу та безпековий рівень інформаційної політики. Тут було наголошено: європейський вектор України – це вступ до ЄС як перспектива розвитку та зміцнення української державності.

Тема другої дискусійної платформи – «Генеза та розвиток українсько-плльських відносин: суспільно-політичний контекст». Науковці висвітлювали роль українсько-польських відносин у стратегії набуття суб’єктності України, українсько-польські відносини в історичній ретроспективі та в перспективах їх розширення та зміцнення, Важливо, що вчені демонстрували сучасні наукові підходи до оцінок історичних подій і процесів, характерних для цивілізаційного поступу України та Польщі. Конкретно, йшлося про українсько-польські відносини в період російсько-української війни від її початку в 2014 році до сьогодення, про перспективи зміцнення співпраці між нашими країнами.

«Україна – ЄС»: співробітництво у правовій та соціально-економічній сферах» – над такою проблематикою працювали учасники третьої тематичної секції. Наші науковці звернулися до проблем європеїзації національного правосуддя, а спільно з польськими – до правових аспектів збереження національної пам’яті в Україні та Польщі. Йшлося і про конкретні юридичні питання: адміністративно-правовий статус судів в Україні та ЄС, про досвід Польщі та України в організації діяльності адвокатури, про імплементацію європейських стандартів у національне судочинство. Важливою була розмова про перспективи європейського співробітництва у правовій сфері, зокрема, про співробітництво України та Польщі у розслідуванні міжнародних злочинів. Принципового значення набули питання організаційно-правових засад співпраці України з НАТО та країнами-партнерами. Знайшлося місце і конкретним питанням: правовому регулюванню підприємницької діяльності, системі соціального захисту населення, формам бізнесу і працевлаштування, міграційним процесам і конкурентоспроможності суб’єктів підприємницької діяльності.

Оригінальну, виключно академічну тематику розробляли науковці, які входили до складу четвертої секції – вони досліджували проблему « Наукова дипломатія в зміцненні українсько-польської співпраці». Закономірно, що основна увага була зосереджена на проблемах українсько-польського партнерства в галузі освіти і науки, притім, у контексті інтеграції України до Європейського Союзу. Академічний дискурс стосувався перспектив розширення співпраці України з країнами Євросоюзу в науково-освітній сфері, запозичення та імплементація Україною їх прогресивного досвіду в соціально-культурній та економічній сферах. До озвучених прикладних питань увійшли моделі управління наукою, освітою і культурою, організація спільних наукових досліджень у конкретних сферах, зокрема, лінгвістики, що обумовлене значенням мови як засобу збереження національної ідентичності. Йшла розмова і про статус та ставлення до національних і етнічних меншин в Україні та Польщі як про показник демократизації суспільно-політичного життя цих європейських країн.

«Культурна дипломатія в українсько-польських відносинах» – тема, що стала предметом наукового дискурсу учасників п’ятої секції. Дискурс розпочався конкретною проблематикою, що виходила на предмет національного мистецтва як вирішального фактора у міжкультурному діалозі народів і країн, в тому числі, української та польської спільнот. Тут прозвучали досить «гострі» за змістовим наповненням та полярністю сприйняття питання українсько-польського мовного пограниччя, впливу сучасних технологій на міждержавний культурний діалог. Привертають увагу теми «Польща й Україна у ХХІ столітті: проблема емоційного благополуччя», «Свобода і війна: польсько-українські відносини у контексті широкомасштабного вторгнення росії в Україну» та «Психологічна підтримка, супровід і лідерство в умовах воєнних реалій у польсько-українських відносинах». Знайшлося місце і для трагічних сторінок нашої історії: , що виходять на проблеми формування європейської культури історичної пам’яті в Україні (Голокост, декомунізація, українсько-польські війни). Науковці піднімають теми науково-освітнього співробітництва України та Польщі, з наголосом на розвиток українсько-польського освітньо-культурного партнерства в умовах війни. В цій секції була оприлюднена доповідь доктора історичних наук, завідувачки кафедри історії та методики її навчання, професора Ірини Скакальської «Польський освітньо-культурний простір у Кременці (від ХІХ ст. – до сучасності)».

Актуальність тематики, яка привернула увагу науковців шостої секції, сумнівів не має і дуже гостро відповідає запитам нинішнього дня – «НАТО як оборонний союз: подолання загроз для безпеки в Європі та світі». Наукові розвідки фахівців, їх аналітичний характер і стратегія висновків всесторонньо відповідають реаліям сучасного світу і відображають стурбованість не лише громадян наших країн, а й населення всієї планети. Аналітики говорять про переосмислення європейських реалій у контексті російсько-української війни, про ключові реакції на сьогоденні виклики для Європейського Союзу. Йдеться про санкції Польщі проти РФ внаслідок її нападу на Україну, про українсько-польське співробітництво у воєнних умовах, зокрема, в умовах російської інформаційної війни проти цивілізованого світу. Неможливо було обійти увагою конкретні не просто актуальні, а злободенні проблеми: «Збройні сили України інтегруються в НАТО: запитання чи твердження», «Перспективи розширення програми Східного партнерства та подолання геополітичного агресора задля безпеки України і захисту інтересів Європи», «Нова оборонна стратегія ЄС «Стратегічний компас» як відповідь на сучасні гібридні загрози», «Реалізація стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору», «Розширення НАТО як фальшивий привід для виправдання війни Путіна проти України» і навіть «Польсько-українська співпраця у світлі Стратегії національної безпеки Республіка Польща».

VІІ Польсько-український науковий форум «Польща та Україна в сучасній Європі: міжкультурний діалог – роль національних меншин – виклики та загрози» продемонстрував, що науково-дослідницька робота, науковий дискурс в усіх актуальних напрямках і сферах, співпраця науковців-фахівців різних країн продовжується навіть в ускладнених соціально-політичних умовах не лише національного, а й міжнародного масштабів.

 
Анонси
Галерея
19
1919
На даний момент 340 гостей на сайті