Пошук
Головне меню

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ НАУКОВИЙ ФОРУМ: ДЕТАЛЬНО ПРО АКТУАЛЬНЕ

Учасниками VII Польсько-Українського наукового форуму 2022 року стали представники 59 наукових і науково-освітніх інституцій обох країн. Республіку Польщу представляли 6 університетів з Варшави, Кракова, Познані та Вища школа управління в Кельце і Вища банківська школа в Торуні. Україна була представлена 51 вищим закладом освіти – університетами з Києва, Харкова, Кропивницького, Дніпра, Чернівців, Львова, Луцька, Чернігова, Одеси, Рівного, Сум, Житомира, Острога і Кременця.

Після урочистого відкриття Форуму та привітань від його організаторів і гостей розпочав роботу круглий стіл за складною, гострою та далеко неоднозначною для науковців-дослідників проблематикою «З минулого в майбутнє – в 75-ту річницю операції «Вісла»». Дискусію розпочали польський науковець, професор Ігор Галагіда («Спроба оцінки через багато років: операція «Вісла» – 1947 рік») і його колега із «Львівської політехніки», професор Іван Хома («Операція «Вісла» в сучасному інформаційному просторі України»). В такому ж форматі «круглого стола» науковці обговорювали менш гостру, але досить актуальну проблему «Співпраця польського і українського суспільства на рівні регіонального самоврядування та національних меншин».

Учасники першої секції Форуму визначали «Роль країн Центрально-Східної Європи у формуванні та реалізації східної політики Європейського Союзу». Позицію українських науковців озвучили доценти «Львівської політехніки» Марія Комова («Україна в концепції нової політичної думки Єжи Гедройця»), Наталія Лукач («Становлення та реалізація політики сталого розвитку в країнах Східного партнерства»), їх колега Олег Цебенко («Підтримка реформи державного управління в країнах Східного партнерства»), а також науковці із Дніпра Іван Безена («Східноєвропейське партнерство Польщі та України в децентралізації та розбудові публічного простору») і Павло Петров («Точка біфуркації у розширенні Європейського Союзу»), доцент Київського фінансово-економічного університету Ірина Динник («Механізми взаємодії держави і громадянського суспільства в умовах децентралізації: досвід країн Центрально-Східної Європи для України»), магістр «Львівської політехніки» Олександр Соколовський («Особливості транскордонної співпраці України та Угорщини»). Учасники дискусії звертаються до найгостріших і кардинально важливих проблем сьогодення: «Вплив російсько-українського конфлікту на еволюцію суб’єктності Європейського Союзу в сучасній глобальній політиці» (Юрій Тишкун, доцент «Львівської політехніки»), «Диференціація в рамках Східного партнерства та перспективи Асоційованого Тріо» (професор Ярина Турчин, доцент Олександр Горбач, «Львівська політехніка»), «Безпековий вимір інформаційної політики ЄС у координатах Східного партнерства» (Уляна Ільницька, доцент «Львівської політехніки»), «Європейський вектор України – перспектива вступу до ЄС» (Юрій Ліннік, доцент Рівненської медичної академії), «Членство в Європейському Союзі як перспектива розвитку української державності» (Наталія Федина, доцент Львівського університету внутрішніх справ), «Україна: довгий шлях на Захід» (Олена Борисова, Володимир Полторак, доценти Одеського НУ).

«Генеза та розвиток українсько-польських відносин: суспільно-політичний контекст» – предмет обговорення учасниками другої секції. Дискусію розпочав провідний науковий працівник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. Івана Кураса НАН України Олег Кондратенко доповіддю «Українсько-польські відносини в стратегії набуття суб’єктності України». Тематику продовжила доцент «Львівської політехніки» Оксана Годованська, яка розкрила питання «Польсько-українські взаємини: відлуння в усних історичних наративах». Завідувачка відділом археології Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» Каріна Солдатова продемонструвала «Розвиток дипломатичних відносин між гетьманом Іваном Самойловичем та королем Яном ІІІ Собеським». Питання «Українсько-польські відносини в Західній Україні: історіографічний аспект» висвітлив викладач Криворізької гімназії-ліцею Дмитро Гонтар. Професор «Львівської політехніки» Микола Гетьманчук досліджував тему «Участь російських есесівців у придушенні повстання у Варшаві 1944 року: сучасні підходи у висвітленні проблеми». Безсумнівно, найактуальнішим був виступ представника Київського Національного університету імені Тараса Шевченка, професора Романа Куліша, який охарактеризував «Українсько-польські відносини в період російсько-української війни від її початку у 2014 році та до сьогодення». Олеся Рябушкіна, студентка Національного університету біоресурсів і природокористування, говорила про «Польсько-українські відносини та перспективи їх розвитку», а старший викладач Житомирського держуніверситету імені Івана Франка Оксана Маркевич конкретизувала проблематику до питання «Польща–Україна–ЄС: взаємовідносини напередодні російського вторгнення». Професор Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Республіка Польща) Катаржина Мацієвська-Мєчковська аналізувала «Ставлення поляків до біженців у контексті війни в Україні». Провідні наукові працівники Інституту соціології НАН України Людмила Скокова і Наталія Бойко продовжують тематику в соціологічному контексті: «Українсько-польські реляції під час війни 2022 року: соціологічний аналіз підґрунтя та наслідків». На такому тривожному фоні певне заспокоєння приносить позавоєнна тематика: «Громадянське суспільство як чинник розвитку держави: досвід України та Польщі» (Надія Горобець, Сумський держуніверситет), «Особливості діяльності національних меншин в Україні та Польщі» (професор Зоряна Гбур, м.Київ), «Реформування друкованих ЗМІ: українські реалії та польський досвід» (Геннадій Сенкевич, Артем Морозов, м. Дніпро).

Предметом дискусії членів третьої секції стала тема «Україна – ЄС: співпраця у правовій та соціально-економічній сферах». Професор Юлія Волкова (Київський НЕУ ім. Вадима Гетьмана) доповідала про європеїзацію українського правосуддя, а науковець Науково-дослідницького інституту Міністерства внутрішніх справ України Михайло Александров – про збереження національної пам’яті в Україні та Польщі. Доцент Донецького національного університету ім. Василя Стуса Олена Мілієнко характеризувала процес визначення адміністративно-правового статусу адміністративних суддів в Україні та країнах ЄС, а професор Київського НУ технологій і проектування Юрій Оніщик – правові засади діяльності адвокатури Польщі та України. Доцента Чернівецького НУ ім. Ауріку Паскар зацікавив процес імплементації європейських стандартів правосуддя в судочинство України, а її колегу із Харківського національного університету права ім. Ярослава Мудрого Владислава Негребецького – перспективи європейського міжнародного співробітництва в галузі судової експертизи. Харківський науковець Микола Пашковський вивчає практику розслідування міжнародних злочинів спільними зусиллями представників України та Польші. З ним співзвучне дослідження одеського доцента Вікторі Шишлюк, яка аналізує використання польського досвіду в регулюванні підприємницької діяльності. Йде мова про польський досвід у питаннях агробізнесу та працевлаштування (доцент Донецького аграрного університету Ганна Губіна), про європейський досвід у системі соціального захисту населення (Анастасія Кириченко, доцент НУ біоресурсів і природокористування), про організаційно-правові засади співпраці України з європейськими партнерами (Тетяна Пікуля, доцент Київського НЕУ ім.Вадима Гетьмана). Актуально прозвучали наукові дослідження професорів Київського НТЕУ Тетяни Пашкуди (про міграційні процеси та їх роль в управлінні трудовими ресурсами під час війни) та Юрія Уманціва (про національну конкурентоспроможність у глобальному макроекономічному вимірі). Про міграційні процеси як важливий фактор сучасного світу говорить доцент «Львівської політехніки» Ірина Малик («Міграційні виклики для країн ЄС у 2022 році через призму міграційних прогнозів»). Залишаються в полі зору доповідачів і правничі питання: «Механізм реалізації рішень Європейського Суду прав людини в судочинстві України та Польщі: порівняльно-правовий аспект» (Наталія Загребельна, НУ ім. Тараса Шевченка), «Справедливість у сучасному праві України та Польщі: порівняльно-правова характеристика» ( магістр Андрій Дубовой, м.Київ). В цій же секції йшла розмова і про національні меншини: «Поняття та обсяг прав національних меншин у світлі польських, українських і міжнародних нормативних актів» (Кароліна Піранович, Вармінсько-Махурський університет, Польща), «Ставлення до національних меншин у Польщі та Україні як міра демократизації суспільства цих країн» (магістр Віолета Васіл-Русецька, Варшавський університет кардинала Стефана Вишинського), «Асиміляційно-міграційні процеси караїмів в Україні у ХХ–ХХІ століттях» (Олексій Павлюк, Вінницький ДУ ім. Михайла Коцюбинського).

«Наукова дипломатія у зміцненні українсько-польської співпраці» – таку фундаментальну проблематику аналізували науковці України та Польщі, що працювали в четвертій секції. Дискусію, як і належить за означеною в тематиці секції проблематикою, розпочинає старший науковий співробітник Інстиуту педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України Юлія Грищенко доповіддю «Українсько-польське партнерство в галузі освіти: академічний дискурс». Професор Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині (Польща) Павел П’єтночка міркує над проблемою «Україна на шляху інтеграції до Європейського Союзу», а доцент Київського національного університету охорони здоров’я Світлана Кошова окреслює «Перспективи співпраці України та Європейського Союзу в космічній галузі». Суперсучасну проблему вирішують доценти «Львівської політехніки» Наталія Вовк і Олександр Марковець – «Цифровізація публічного управління: досвід ЄС і перспективи для України». Тема «Польсько-українська співпраця на основі освітніх, культурних і економічних здобутків: проблеми та перспективи» склала зміст виступу доцента Харківського національного економічного університету Наталії Свинаренко. Значна частина доповідей стосується співпраці в галузі освіти: «Українсько-польське партнерство в галузі освіти: академічний дискурс» (Олена Семеног, професор Сумського ДПУ ім. А.С.Макаренка), «Актуальні напрямки українсько-польської співпраці у сфері освіти та культури» (Сніжана Ходаківська, науковий співробітник Інституту вищої педагогічної освіти та освіти дорослих НАПН України), «Моделі управління освітою в польських та українських органах місцевого самоврядування» (Олена Гриб’юк, доцент, НАПН України). Професор Сумського ДПУ ім. А.С. Макаренка Тетяна Беценко прогнозує «Перспективи українсько-польського співробітництва в галузі лінгвістичних досліджень». У цьому ж секторі наукових пошуків працює доцент Вищої педагогічної школи м.Луцька Ольга Фаст, яка пропонує тему «Українсько-польське партнерство в галузі освіти». Виявляється, політичні реалії впливають і на сферу філології: це продемонструвала доцент «Львівської політехніки» Зоряна Куньч у своїй доповіді «Усвідомлення державотворчої функції української мови в умовах російської агресії». Йшлося і про вивчення польської мови українцями: «Польська мова для українців – навчання польської мови біженців» (професор Ягеллонського університету в Кракові Домініка Іздебська-Длугоч) та «Учні з України – на підготовчому відділенні: виклики та загрози» (магістр Магдалена Словік, Вармінсько-Мазурський університеті в Ольштині, Польща). До тематики, запропонованої польськими колегами, приєдналася докторантка Національного педуніверситету ім. М.П.Драгоманова Владислава Заїчко з темою виступу «Мова як засіб збереження національної ідентичності». В цій секції звернули увагу і на спортивну тематику: докторантка Львівського НУ ім.Івана Франка Анна Жукова запропонувала дослідження «Виховання лідерської компетенції в учнів спортивної школи (на прикладі спортивної школи м. Ярослава, Республіка Польща)».

Учасники п’ятої секції працювали на теоретичному полі духовного простору міжнародних взаємин і вивчали такий важливий феномен як «Культурна дипломатія в українсько-польських відносинах». Імпульс до дискусії подала науковець Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих Світлана Соломаха доповіддю «Національне мистецтво у міжкультурному діалозі України та Польщі». Науковці Харківського національного економічного університету імені Семена Кузнеця, професор Наталія Внукова і доцент Василь Пивоваров, визначають «Вплив технологій індустрії 4.0 (інформаційно-комунікаційних технологій – примітка наша) на зміну міждержавного культурного діалогу». Надзвичайно цікаву, навіть делікатну та вразливу проблематику «Польща та Україна у ХХІ столітті: проблеми емоційного благополуччя» аналізує доцент НУ «Чернігівський колегіум» ім.Тараса Шевченка Світлана Дерев’янко. Дотичну до згаданої проблему «Свобода і війна: польсько-українські відносини у контексті широкомасштабного вторгнення Росії в Україну» розглядає доцент «Львівської політехніки» Ігор Карівець. З ними солідарні професор Національної академії мистецтв і архітектури Ольга Ковалевська у своєму дослідженні «Street art як відповідь митців на агресію Росії проти України” та доцент Інституту підвищення кваліфікації кадрів Державної служби зайнятості України Олена Нежинська в доповіді «Психологічна підтримка, супровід і лідерство в умовах воєнних реалій у польсько-українських відносинах». Доцент Одеського держуніверситету внутрішніх справ Тарас Вайда здійснює «Аналіз ретроспективного впливу українсько-польських відносин на становлення прикарпатського села (на прикладі с.Бережниці Львівської області)». Частина виступів мали конкретну освітню спрямованість: «Українсько-польське мовне пограниччя у світлі фольклорних записів О. Кольберга: граматичний рівень» (Юрій Грицевич, старший викладач Волинського НУ ім.Лесі Українки), «Варшавський період у науковій діяльності українського історика права Іоанникія Малиновського» (Марія Матвійчук, старша викладачка НУ «Острозька академія), «Українсько-польські музикознавчі студії» (Олександр Матковський, музикознавець Сумського ДПУ ім. А.С.Макаренка), «Наукове та освітнє співробітництво України і Польщі» (Юлія Грищенко, Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих ім.І.Зюзюна). Окремі науковці-доповідачі у своїх виступах акцентували на єдності освітньо-культурної проблематики. Такого підходу дотримувалися науковці Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині Роман Кордонскі та Александра Кордонска у спільному дослідженні «Науково-дослідницькі гранти для розвитку польсько-українського освітнього та культурного партнерства в умовах війни», доцент Київського НУ ім.Тараса Шевченка Юрій Латиш при висвітленні теми «Проблеми формування європейської культури історичної пам’яті в Україні (Голокост, декомунізація, українсько-польські війни пам’яті)». Проблеми історичної пам’яті знаходять своє місце і в дослідженні «Відображення життя поляків на сторінках часопису «Polonia Charkova»», здійсненому спільно доцентами Харківського педагогічного університету ім.Григорія Сковороди Даниїлом Топчієм і Оленою Дяковою. Науковий працівник Інституту педагогічної освіти та освіти дорослих ім.І.Зюзюна Наталія Філіпчук розповідає про «Досвід культуротворчої діяльності музейних інституцій України і Польщі». У цій секції з доповіддю «Польський освітньо-культурний центр у Кременці (від ХІХ століття – до сучасності)» виступила доктор історичних наук, завідувачка кафедри історії та методики її навчання нашої академії, професор Ірина Скакальська.

Підтверджувати актуальність тематики шостої секції немає потреби, й, окрім усього, не викликає заперечень її стратегічна важливість – «НАТО як оборонний союз: подолання загроз в Європі та світі». Вже перший виступ визначив теоретичну і практичну політико-ідеологічну спрямованість змістового навантаження дискусії членів секції: тон задали науковці Вармінсько-Мазурського університету в Ольштині Магдалена Кумельська-Конєчко доповіддю «Стратегія США щодо України в умовах агресії Російської Федерації» та Войцех Котовіч з темою «Люблінський трикутник як нова ініціатива у відносинах Польщі, Литви та України». Конкретну і актуальну проблематику «Особливості військової співпраці між Україною та Польщею у контексті російсько-української війни» аналізує доцент «Львівської політехніки Микола Бучин. Науковий співробітник Національної поліції України Анна Джуська висвітлює питання «Реалізація стратегічного курсу України на набуття повноправного членства в Організації Північноатлантичного Договору». Фахівець Інституту історії мистецтва, фольклору та етнографії ім.Максима Рильського Оксана Волошенюк пропонує тему особливої актуальності – «Гібридна агресія Російської Федерації: інформаційна війна та конструювання іміджу НАТО як агресора». Дотична до цієї тематики доповідь «Розширення НАТО як фальшивий привід для оправдання війни Путіна проти України», яку презентувала професор НУ «Острозька Академія» Тетяна Сидорук. Увагу доцента «Львівської Політехніки» Руслана Демчишака привернула тема «Російсько-українська війна як фактор геополітичного позиціювання регіону ЦСЄ та ПСЄ». Розмову продовжує доцент НТУ «Київський політехнічний інститут ім.І.Сікорського» Сергій Ховрич дослідженням «Український досвід взаємодії з європейською та євроатлантичною спільнотами в умовах гібридної агресії». До питання «Переосмислення Європейської Зеленої Угоди» звертається докторантка «Львівської Політехніки» Валерія Гуцалюк, її колеги по університету, доцент Леся Дорош і старший викладач Юлія Лемко, характеризують «Ключові реакції на сьогоденні виклики для Європейського Союзу», а «Санкції Польщі проти РФ внаслідок її нападу на Україну» – професор Київського НЕУ ім.В.Гетьмана Вікторія Голубєва та доцент Волинського НУ ім.Лесі Українки Наталія Науменко. Час зобов’язує звертатися і до конкретних мілітарних питань, і, зокрема, це здійснили доцент Сумського держуніверситету Юрій Пушкарьов («Українсько-польські параметри співробітництва в галузі підготовки військовослужбовців»), науковець Київського НУ ім.Тараса Шевченка Олександр Мішин («Польсько-українські відносини у фокусі російської інформаційної війни», професор Чорноморського НУ ім.Петра Могили Ольга Морозова («Проблеми безпеки Півдня України»). Провідний науковий співробітник НУ оборони України ім.І.Черніховського Людмила Приполова вирішує проблемне питання: «Збройні Сили України інтегруються до НАТО: запитання чи твердження?». Представники НУ «Львівська Політехніка», старший викладач Домініка Рослонь і студентка Богдана Дума, міркують над проблемою «Перспективи розширення Програми Східного партнерства та подолання геополітичного агресора задля безпеки України та захисту інтересів Європи». Питання «Іманентність лідерства сучасного військового як результат інтеграції в євроатлантичний безпековий простір» склало зміст виступу професора НТУ «Київський політехнічний інститут ім.І.Сікорського» Олени Уваркіної. Доцент «Львівської політехніки» Ольга Івасечко характеризує «Нову оборонну стратегію Європейського Союзу «Стратегічний компас» як відповідь на сучасні гібридні загрози». Магістр Вищої Банківської Школи в Торуні (Республіка Польща) Ярослав Войташ темою виступу обрав «Польсько-українську співпрацю у світлі стратегії національної безпеки Республіки Польща».

Матеріали VII Польсько-українського наукового форуму «Польща та Україна в сучасній Європі: міжкультурний діалог – роль національних меншин – виклики та загрози» увійшли до монографії «Багатовимірність українсько-польської співпраці: ґенеза, особливості та перспективи», яка стала інтегрованим результатом наукової дискусії в рамках Форуму.

 
Анонси
Галерея
50
5050
На даний момент 479 гостей на сайті