Пошук
Головне меню

ПРО БІЛЬ УКРАЇНИ – МОВОЮ ЛЯЛЬКИ

В ошатній залі Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького розпочалось цікаве мистецьке дійство: тут стартував ІІІ Міжрегіональний фестиваль-виставка авторської ляльки «Лялькове диво».

З ініціативи і творчого благословення майстра народних промислів, художниці інтер’єрної ляльки, кременчанки Олени Локатир кременецьке «Лялькове диво» вже втретє збирає небайдужих майстрів-лялькарів, щиро дивує, захоплює і радує прихильників цього виду мистецтва.

Так уже якось ведеться, що попередній фестиваль проходив у нелегких умовах епідемії коронавірусу, а нинішній – гартований у ще жахливіших умовах жорстокої війни.

Та життя наше вимагає шукати поміж усіх негативів яскравий промінець позитиву – і прямувати за ним, як за надією та вірою у свій незламний народ, що змусив світ схилити перед собою голови. Тому ніскілечки й не дивно, що назва цьогорічного «Лялькового дива» просто зобов’язана бути саме такою – «Україна у вогні!».

Якщо першу виставку готували всього вісім місцевих авторів, то надзвичайно приємним є той факт, що географія поширення її сягнула практично всіх регіонів України, де нерідко під звуки сирен і вибухів, під дитячий плач і тривожні материнські молитви, в різних куточках нашої зболеної рідної землі творилися дивовижні істотки, щоб згодом зустрітися під привітним небом старовинного Кременця і повідати про всі свої почуття.

Скажете, як це лялька може щось розповісти? Стоїть собі мовчки і дивиться на стіни музею чи сховала свій зір всередину себе... Так ні ж! Щоб це зрозуміти, треба уважніше придивитись – і побачите, відчуєте їхню енергетику. Як висловлюється одна з авторів, Марія Швець, «кожна – неповторна! Колоритна, зажурена, весела, сумна, войовнича, ніжна, сильна, світла, незламна, незалежна, подорожуюча, доросла, дитяча.... Список можна продовжувати довго. І всі лялечки разом – це наша Україна! Поранена, але сильна, як ніколи! Бо ми – культурний фронт!».

І склали цей нинішній «культурний фронт» більше 40 неймовірних авторів, кожному з яких, крім вдячності за таку активну участь, хочеться висловити неабияке захоплення саме яскравою громадянською позицією, розмаїттям творчої фантазії та майстерністю невтомних рук.


Ну що ж, всі вони гідні того, щоб їх представити поіменно. Отож, серцевиною колективу залишилися Олена Локатир і Людмила Блищак, Лідія Лапка та Марія Швед, Лілія Фурсик і Любов Захарків, Тетяна Балбус і Юлія Янчук, Ольга Неприцька і Тетяна Демчук, Галина Ліщук і єдиний серед лялькарів чоловік Іван Михайлів, які гідно представили нашу Кременеччину; Вікторія П’сецька з Тернополя та Анна Обозна-Ольховик із Сум, Надія Городецька та Віра Бігун з Рави-Руської, що на Львівщині, Майя Холькіна та Ірина Корень з Дніпра, Любов Жмакова з Жовтих вод, Наталія Паук з Кривого Рогу та Світлана Богданова з Нікополя Дніпропетровської області; Ганна Смолко, Тетяна Бількевич і Ліна Грудзь із Житомирщини, Тетяна Савко з Миколаєва та Валентина Умрихіна з Миколаївщини, Марія Чирва з Вінницької області та Ганна Стюфляєва з міста Мукачево на Закарпатті, Олена Шушкаєва-Сірош, Наталія Ткач з далекого Корегадо, що в Португалії. Велика група митців надіслали свої роботи з багатостраждального і нескореного Харкова та області: Марина Дубровська та Маргарита Петренко, Вікторія Левченко та Яна Гончаренко, Любов Подоліна та Олена Бацман, Марія Березовська та Юлія Соловйова. Наздоганяли їх по кількості робіт кияни Аліна Завірюха, Яна Ісаєнко, Ольга Полусмак, Інна Луппа та Ольга Ющенко з Київщини.

Цей воістину неймовірний вернісаж є вираженням глибинної сутності нашого багатостраждального народу, незбагненного для світу, нездоланного перед віковісним ворогом, боголюбивого і Богом береженого... Бо кожен експонат навіть в абсолютній тиші залу кричить, волає до цілого Всесвіту: я життя і любов, я боротьба і страждання, я одвічна скорбота і біль, до яких не злочинно бути байдужим!

І, безперечно, кожен із відвідуачів виставки відчув цей мовчазний крик душі окремого автора і всіх сукупно -- як єднальну синергію українських митців-лялькарів.

Після Кременця ляльковий вернісаж попрямував до львівської Рави-Руської. І цей марафон триватиме.

 
Анонси
Галерея
50
5050
На даний момент 485 гостей на сайті