Пошук
Головне меню

АРХЕОЛОГІЧНА ПРАКТИКА: ПОШУКИ АРТЕФАКТІВ

Вже кілька років поспіль дослідницький інтерес науково-педагогічних працівників кафедри історії та методики її навчання (завідувач – доктор історичних наук, професор Ірина Скакальська) та студентів спеціальності «Історія» факультету дошкільної, початкової освіти, історії та мистецтв нашої академії складає археологічне багатство, а ще точніше, археологічні таємниці, до розгадок яких запрошує (або навіть і наполегливо кличе!) селище міського типу Залізці Тернопільського району та особисто запрошує директор Залозецького краєзнавчого музею, керівник археологічної експедиції та викладач археології Василь Ільчишин зі своїми колегами-музейниками. Саме тому Залозецький ареал із його давньою та прадавньою минувшиною став об’єктом вивчення і територією проходження навчальної археологічної практики нашими студентами – майбутніми вчителями історії закладів загальної середньої освіти.

Думаємо, що варто дати історичну довідку про самі Залізці, чим зможемо підтвердити наш археологічний, науково-дослідницький інтерес до цього населеного пункту півночі Тернопілля. Двічі, в 1939–1941 та 1944–1962 роках Залізці були районним центром Тернопільської області. Через селище проходять два шляхи: Тернопіль–Броди–Червоноград і Кременець–Почаїв–Зборів. Залізці розташовані по обидва боки річки Серет, а частина селища примикає до мальовничого ставу, що тягнеться аж до села Чистопади. Зауважимо, що Залозецький став донині залишається найбільшою внутрішньою водоймою Тернопільщини. Про складну історичну долю селища говорить така статистика: у 20-их роках минулого століття тут проживали 8 тисяч осіб, а на початку нинішнього століття – менше 3 тисяч. Однак історія Залозець не тільки складна, а й давня і тому багата вагомими подіями та фактами. Насамперед тим, що біля них виявлено археологічні пам’ятки доби пізньої бронзи, а перша писемна згадка про Залізці датується 1483 роком. В 1516 році Залізці отримали статус міста, а через чотири роки – Магдебурське право. Окреслимо окремі факти з історії Залозець, що визначали життєву долю їх мешканців: в 1603 році тут перебував Лжедмитрій І перед походом на Москву; у 1649 році місцевий замок здобув козацький полк Максима Кривоноса, а от в 1675 році перед навалою татар фортеця вистояла; значних руйнувань і людських втрат зазнало місто в роки Північної війни (1705–1712); з 1772 року – Залізці під владою Австрії, з 1920 – Польщі, з 1939 – Радянського Союзу, з 1991 – населений пункт незалежної України з багатим історичним минулим, на яке вказують археологічні знахідки та засвідчують збережені історико-культурні пам’ятки. Перелік таких пам’яток відкриває Залозецький замок, збудований у 1516 році. Фортеця перебудовувалася наприкінці ХVІ та в першій половині XVIII століття. На сьогоднішній день збереглися тільки фрагменти північної та західної стіни замку, його напівпідвальний поверх з вузьким коридором. Наступний архітектурний посланець минулих віків – костел Святого Антонія, побудований у XV ст. Тут поховані князі Костянтин і Януш Вишнівецькі. На сьогоднішній день споруда перебуває в руїнах, де видно залишки поліхромії на стінах і збережені вітражні решітки. Зацікавлюють Покровська церква, зведена в 1740 році як костел, греко-католицька церква Пресвятої Трійці, що збудована на початку ХХ століття і нині належить Православній церкві України, а також костел Непорочного Зачаття Діви Марії, переданий римо-католицькій громаді. Символічним бачиться розміщення двох основних пам’ятників: скульптура Божої Матері – біля церкви, пам’ятник Тарасу Шевченку – поруч із селищною Радою. Тож не дивно, що така багата і насичена різноманітними подіями, процесами, соціально-політичними колізіями історія Залізець приваблює і фахових археологів, досвідчених істориків і майбутніх фахівців історичного профілю – студентів вищих закладів освіти спеціальності «Історія».

Залізці належать до тих небагатьох населених пунктів Тернопілля, де постійно здійснюються археологічні дослідження. Суб’єкти таких досліджень – археологічна експедиція Залозецького краєзнавчого музею, експедиція Охоронної археологічної служби Інституту археології НАН України та студенти історичного факультету Тернопільського національного університету імені Володимира Гнатюка і студенти спеціальності «Історія» Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, що проходять навчальну археологічну практику в цьому історичному ареалі. Як стверджують працівники Залозецького краєзнавчого музею, археологічні розкопки проводяться досить активно і приносять «мисливцям за старовиною» вагомі подарунки з нашого історичного минулого – різноманітні артефакти, що своїми формою, походженням, призначенням і станом збереження, своєрідним символічним текстом, розповідають про події минулого. Працівники краєзнавчого музею повідомляють, що вже знайдено чимало археологічних артефактів – різноманітних і цікавих пам’яток старовини, корисних у плані пізнавального інтересу та важливих для науки в аспекті дослідницького інтересу й аналітичних висновків та узагальнень. Серед знайденого і безцінного для науки багатства – фрагмент пізньосередньовічної поліхромної кахлі з оригінальним (під національні кольори!) синьо-жовтим забарвленням, шкіряний пояс ХVІІ ст., бронзовий перстень тих же часів, керамічні люльки, полив’яні миски, кухлі та скляні кубки.

Про підсумки цьогорічної археологічної практики студентів другого курсу спеціальності «Історія» йшлося на науково-методичному семінарі з питань археології та локальної історії, який було підготовлено та проведено кафедрою історії та методики її навчання спільно з науковими працівниками Залозецького краєзнавчого музею. Модератором семінару виступила доктор історичних наук, завідувачка кафедри, професор Ірина Скакальська. До учасників науково-методичного дійства звернулися з вітальними словами доктор педагогічних наук, проректор академії з наукової роботи, професор Микола Курач і кандидат педагогічних наук, декан факультету дошкільної, початкової освіти, історії та мистецтв, доцент Людмила Врочинська.

Про «Роль практичної підготовки у формуванні педагогічних компетентностей студентів» доповідав завідувач педагогічної практики академії Василь Трифонюк. Він підкреслив позитивний момент в організації археологічної практики студентів-істориків нашого навчального закладу: стабільна участь майбутніх учителів історії в археологічних розкопках одного і того ж об’єкта дослідження забезпечує процес постійного накопичення артефактів, передачу досвіду від однієї групи студентів іншій та зміцнює зв’язки з позанавчальними науковими інституціями, в даному випадку, із Залозецьким краєзнавчим музеєм, його археологічною експедицією. Його думки підтвердив і висловив упевненість в розгортанні науково-педагогічної та пошуково-дослідницької співпраці між згаданим музеєм та нашою академією керівник Залозецької археологічної експедиції, директор музею і викладач археології Василь Ільчишин у своїй інформації «Археологічна практика 2022 року у Залізцях: підсумки та перспективи». Науково-теоретичний аналіз і навчально-методичну характеристику роботи студентів-істориків при виконанні програми археологічної практики здійснила завідувачка кафедри історії та методики її навчання, професор Ірина Скакальська в доповіді «Шлях артефакту від розкопок до музею». Вона розкрила наукову цінність та пізнавальне значення археологічних артефактів, з якими студенти мали змогу «зустрітися» під час проходження практики в Залізцях. Про ефективність і методику використання фактологічних і предметно-практичних матеріалів при вивченні історії говорив кандидат історичних наук, доцент Володимир Собчук. Саме на таких матеріалах він дав тлумачення особливостей і значення національної, регіональної та локальної історичної науки. Автор цих рядків здійснила характеристику процесу «Проведення навчальних екскурсій з історії (на прикладі Залозецької громади)».

В обговоренні результатів навчальної археологічної практики 2022 року брали активну участь студенти другого курсу спеціальності «Історія» Анастасія Поліщук, Софія Діхтярук, Христина Чикун, Василь Кирик і Вадим Чашкін. Майбутні історики наголосили на безсумнівному значенні навчальної археологічної практики, під час якої відбувається ефективне практичне поглиблення та закріплення теоретичних знань, одержаних в аудиторному форматі. Незабутніми залишилися враження про зустріч із минувшиною, що відбувалася завжди, коли студенти знаходили щонайменший артефакт, який свідчив про давні часи та який нам, як пам’ятний дарунок, залишили наші предки. Аби ми пам’ятали історію та любили сьогодення нашого прекрасного краю, нашої України.

 
Анонси
Галерея
galery 6
galery 6galery 6
На даний момент 498 гостей на сайті