ДО ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ – З ІННОВАЦІЙНИМ ПІДХОДОМ
Побачив світ збірник матеріалів другої Всеукраїнської наукової конференції «Інноваційні підходи до фізичного виховання і спорту учнівської та студентської молоді», що проходила на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка і співорганізаторами якої виступали Кременецька гуманітарно-педагогічна академія імені Тараса Шевченка, Федерація бадмінтону України, Українська федерація учнівського спорту, Комітет з фізичного виховання та спорту Міністерства освіти і науки України та Національний олімпійський комітет України. Книга рекомендована до друку Вченою радою факультету фізичного виховання ТНПУ і підготовлене до публікації за загальною редакцією А.В. Огнистого та К.М. Огнистої. У книзі представлено 40 наукових публікацій 87 авторів-дослідників.
Ректор Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка, професор Б.Б. Буяк у передмові до видання зазначає «Одним із завдань роботи другої Всеукраїнської наукової конференції «Інноваційні підходи до фізичного виховання і спорту учнівської та студентської молоді», яка проводиться Тернопільським національним педагогічним університетом спільно з Кременецькою гуманітарно-педагогічною академією імені Тараса Шевченка, за сприяння Комітету з фізичного виховання і спорту Міністерства освіти і науки України та Української федерації учнівського спорту було ознайомити її учасників з особливостями реалізації права студента на формування індивідуальної траєкторії навчання через впровадження сертифікатних програм та програм Minor».
Збірник відкривається статтею «Профільна диференціація у фізичному вихованні», яку наші науковці В.В. Чижик та О.М. Гурковський підготували у співавторстві зі своїм колегою із Луцького національного технічного університету В.Я. Ковальчуком. Автори наголошують, що програми з фізичного виховання в загальноосвітніх навчальних закладах зорієнтовані на середньо статичного учня і нен враховують особливостей розвитку різних контингентів школярів. Диференційований підхід у фізичному вихованні сприятиме підвищенню мотивації , інтересу до занять фізичною культурою, враховуючи при цьому, що учні відрівняються за віком і статтю, соціальним положенням, психічними особливостями, руховими здібностями, функціональним і фізичним станом організму, рівнем адаптації до фізичних навантажень. Диференціація фізичного виховання покликана вирішити завдання формування особистості, здатної до самореалізації, професійного зростання та мобільності в умовах сучасного суспільства. Представник ТНПУ імені Володимира Гнатюка В.І. Шандригось і педагог Тернопільської ЗОШ №28 Г.А. Шандригось окреслюють перспективи впровадження предмету «Теорія і методика навчання силових видів і єдиноборств» у навчальний процес бакалаврського рівня підготовки, а науковець Київського університету імені Бориса Грінченка В.М. Сова наголошує на важливості врахування психофізіологічних характеристик юних тхеквондистів у процесі їх техніко-тактичної підготовки.
Науковці ТНПУ імені Володимира Гнатюка І.О. Ангелюк і Г.З. Лаврін презентують навчальний курс «Інноваційні технології навчання у фізичному вихованні» для магістрантів спеціальності «Фізична культура»; їх колеги О.Р. Барландин і Л.О. Вакуленко – дослідження «Рухливі ігри як засіб реабілітації дітей з особливими потребами», а фахівці Дніпровського державного технічного університету І.О. Бейгул і О.М. Шишкіна характеризують процес психологічного забезпечення спортивної діяльності з оцінкою особливостей особи спортсмена, з визначенням засобів і методів, спрямованих на формування його психологічної готовності. Науковець Чернівецького національного університету імені Ю. Федьковича Я.П. Галан віддав перевагу загальнонауковій проблематиці: публікацією «Молодь. Наука. Спорт. Здоровий рух України – запорука майбутнього дітей», де розкриваються питання національно-патріотичного виховання, утвердження здорового способу життя, популяризації рухової активності та різних видів спорту, формування духовних цінностей в сучасних умовах. Тернопільські науковці І.Я. Грубар і Н.М. Грабик розглядають вплив фізичної активності на розумову працездатність учнів різного віку та приходять до висновку: учні, які дотримуються активного рухового режиму демонструють більшу стійкість до втоми, мають кращі показники розумової продуктивності, ніж учні з пасивним руховим режимом. Ці ж самі дослідники характеризують «Морфофункціональні особливості адаптації серцево-судинної системи футболістів-аматорів до фізичних навантажень» і приходять до висновку, що гемодинамічний контроль має особливе значення та виступає невід’ємною складовою оцінювання функціонального стану осіб, які займаються фізичною культурою та спортом.
Науковий працівник Навчально-наукового інституту охорони здоров’я Національного університету водного господарства і природокористування І.М. Григус і тернопільський науковець О.В. Хома аналізують актуальну проблему «Профілактика хронічних неінфекційних захворювань засобами оздоровчо-рекреаційної рухової активності в період карантинних обмежень» і наголошують, що одним із найважливіших показників здорового способу життя є обсяг фізичних навантажень, а одним із найпоширеніших факторів ризику розвитку хронічних неінфекційних захворювань – недостатня рухова активність. «Науково-дослідницька діяльність студентів у закладах вищої освіти» – зміст наукової розвідки, яку пропонує представник ТНПУ С.В. Гуменюк. У статті визначено три основні напрямки або форми такої діяльності: як невід’ємний елемент освітнього процесу; як позанавчальна робота у форматі наукових гуртків, проблемних груп, дослідницьких студій; як студентські науково-організаційні заходи (конференції, семінари, конкурси, олімпіади). Зацікавилися тернопільські науковці і таким явищем як ерготерапія: викладач ТНПУ П.М. Петрица запропонував дослідження «Ерготерапія як напрям фізкультурно-спортивної реабілітації». Фахівець розглядає ерготерапію як здоров’язбережувальну технологію, що вимагає врахування цілісності компонентів медичних, психологічних, соціальних і духовних складових при здійсненні фахового втручання з метою фізкультурно-спортивної реабілітації.
Науково-педагогічні працівники ТНПУ М.С. Васірук і В.Д. Єднак підготували науково-історичну літописну розвідку «Легкоатлетична гордість ТНПУ», в якій розкрили місце і роль факультету фізичного виховання університету у розвитку, становленні та функціонуванні системи підготовки тренерів і спортсменів-легкоатлетів в Україні. Важливо, що в їх дослідженні названі кращі спортсмени та їх наставники за 65-річну історію існування факультету фізичного виховання. Львівський фахівець В.І. Кійко висвітлює «Нормативне забезпечення реалізації здоров’яформувального і здоров’язбережувального компонентів у змісті дошкільної освіти». Автором проаналізовано зміст концептуальних і спеціальних нормативних документів, дотичних до окреслення змісту освіти у дошкільній сфері. Педагоги-представники Самбірщини Н. Кругляк (Самбірський фаховий медичний коледж), О.Кругляк і Т.Кругляк (Самбірськй педагогічний коледж імені Івана Филипчака) інформують про «Фізичне виховання за програмою ISK у школах Нідерландів», де наголошують, що система шкільної освіти Нідерландів характеризується демократичністю, відкритістю, доступністю та новаторством, зокрема, стосовно фізичного виховання дітей і цим заслуговує її конкретного вивчення та запозичення позитивних елементів.
Специфічну спортивну проблематику «Вдосконалення силових якостей плавців різних дистанцій» вирішують тернопільські фахівці Ю.С. Кузь і С.Т. Супрун. Вони бачать суть силової підготовки не тільки у підвищенні показників силових якостей, а й у вдосконаленні здібностей до їх реалізації в процесі змагальної діяльності. Цей же тандем фахівців висвітлює «Культурно-мистецькі заходи в програмі Олімпійських ігор», в яких вбачають один із напрямків популяризації ідей олімпізму. Їх колеги П.І. Ладика і О.Б. Ящик звернулися до не тільки актуальної, а й всесторонньо важливої проблеми – вони аналізують «Потреби освітнього процесу зі спортивно-педагогічних дисциплін у комп’ютерних технологіях» і на цій основі здійснюють пошук педагогічно виправданих способів упровадження комп’ютерних технологій у процес викладання спортивно педагогічних дисциплін. Науковець Національного університету фізичного виховання та спорту України О.О. Лях-Породько перегортає одну із сторінок українського спорту: це дослідник здійснює в науково-історичній розвідці «Теоретична та практична діяльність Олександра Тисовського у розвитку тенісу», де аналізує теоретичну спадщину Олександра Тисовського з питань розвитку тенісу, з’ясовує особливості його практичної діяльності у становленні цього виду спорту в Україні, а також згадує, що він був майстерним гравцем, суддею, тренером, лектором і автором статей і книг спортивної тематики. Науково-педагогічні працівники Західноукраїнського національного університету Е.І. Маляр і Н.С. Маляр обрану ними дослідницьку проблематику вирішують у гендерному аспекті: «Психологічна підготовка в жіночому регбі» – тема їх дослідження, де вони визначають чинники та фактори, що впливають на рівень такої підготовки і характеризують методи підвищення її рівня. «Методична парадигма вивчення фізичного здоров’я школярів» – предмет дослідницької зацікавленості фахівця Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника Т.С. Мицкана. Автор вважає, що оцінка фізичного здоров’я дітей повинна базуватися не тільки на показниках рухової підготовленості, а й на вимірюванні змінних з віком параметрів фізіологічних систем організму.
Науково-педагогічні працівники ТНПУ А.В. Огнистий, К.М. Огниста, П.І. Ладика і В.І. Наумчук аналізують процес «Формування загальних компетентностей майбутнього вчителя фізичної культури через компоненти освітньо-професійної програми». Вони приходять до висновку, що необхідно створювати умови для самореалізації особистості, шукати ефективні шляхи організації навчання з використанням інновацій компетентнісного підходу, зберігати та поєднувати педагогічні традиції з новими формами, методами, засобами й технологіями. Фахівець Львівського державного університету фізичної культури імені Івана Боберського Ю.О. Павлова вирішує оригінальну проблематику – «Грамотність у фізичній культурі: структура концепції та особливості оцінювання». На її думку, концепція грамотності у фізичній культурі вказує на важливість розвитку не лише рухових навичок, а й на наявність високого рівня мотивації, позитивної самооцінки та впевненості в собі. «Травматизм у студентів, які займаються спринтом» турбує науковця Буковинського державного медичного університету Ю.І. Палічук. Автор пропонує програму профілактики травм нижніх кінцівок у студентів–спринтерів. Науковці Київського університету імені Бориса Грінченка С.Л. Пітенко й О.С. Кожанова визначають «Особливості викладання дитячого фітнесу в школі в сучасних умовах», які вони вбачають в необхідності впровадження у зміст фізкультурно-оздоровчих занять, форм і методів роботи в школі сучасних фізкультурно-оздоровчих технологій. Група дослідників із Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (Р.В. Римик, Л.Б. Маланюк, А.В. Синиця, О.М. Лещак) висвітлюють «Ставлення до особистого здоров’я студентів педагогічного факультету». Вони змушені визнати, що не виявили жодного студента з високим рівнем соматичного здоров’я, і, більше того, вони взагалі мають низький рівень уявлень про здоров’я про здоров’я, про здоровий спосіб життя.
Львів’янки Романа Сіренко та Ірина Кушнір (Львівський НУ ім. Івана Франка) характеризують «Трейлраннінг як вид спорту та спосіб активного дозвілля молоді». Вони висвітлюють специфіку і сприятливий вплив цього виду бігу (по рельєфній місцевості) на організм молодої людини, вчить контролювати власні фізичні зусилля та функціональний стан організму. Тандем фахівців О.В. Сопотницька (ТНПУ ім.. Володимира Гнатюка) і Р.С. Сопотницкий (Тернопільська ЗОШ №27) вивчають «Позаурочні заняття як засіб формування здоров’я учнівської молоді», в чому наголошують на значенні позаурочних занять з фізичного виховання учнівської молоді як важливого елементу освітнього процесу, спрямованого на забезпечення професійного й особистісного зростання. В дослідженні «Формування екологічної відомості старшокласників засобами активного туризму» науковці Прикарпатського НУ імені Василя Стефаника І.М. Ткачівська і Б.П. Лісовський пропонують прогностичну модель формування екологічної свідомості шкільної молоді засобами активного туризму (екскурсії, спостереження, експерименти, лекції, бесіди, семінари, рольові ігри, дискусії, змагання, творчі та дослідницькі конкурси), спрямованими на вирішення екологічних проблем.
Традиційно важливу за змістом та інноваційну за формами вирішення проблематику «Методи і засоби фізичної реабілітації дітей з особливими освітніми потребами в умовах інклюзивної освіти» вирішують тернопільські науковці С.З. Храбра, Л.О. Вакуленко й О.Д. Варемчук. Вони наголошують на необхідності компетентного використання ресурсів фізичної реабілітації дітей у навчальному процесі в умовах інклюзивної освіти, що сприятиме вдосконаленню фізичних якостей і оздоровленню дітей, їх психічному розвитку та соціальній адаптації. Тернополяни В.І. Шандригось і В.І. Наумчук (ТНПУ ім. Володимира Гнатюка) наголошують на «Значенні навчальної дисципліни «Тренажери і обладнання у спорті» у підготовці магістрів з фізичної культури і спорту». Їх основний аргумент: знання з даного навчального курсу підвищують теоретичний рівень і адаптованість майбутнього фахівця до практичної діяльності згідно сучасних вимог. Науковець Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини С.М. Ящук пропонує власне бачення проблеми «Індивідуальна траєкторія як важлива складова процесу формування у майбутніх тренерів-педагогів інтересу до професійної діяльності». Він вважає, що актуалізація професійного інтересу майбутніх фахівців до власної індивідуальної траєкторії сприятиме подоланню суперечності між необхідністю емоційної, інтелектуальної та вольової участі студентів у засвоєнні фахових компетентностей та наявної незацікавленості (чи відсутності зацікавленості) студентів у набутті цих компетентностей.
На конференції активно працювала група науково-педагогічних працівників профільних кафедр факультету фізичного виховання, біології та психології нашої академії. Декан факультету, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Олександр Бережанський у співавторстві з кандидатом педагогічних наук, завідувачем кафедри теоретико-біологічних основ фізичного виховання, доцентом Миколою Божиком характеризують «Бадмінтон як засіб мотивації майбутніх учителів до занять з фізичного виховання». Фахівці зазначають, що заняття бадмінтоном поліпшують діяльність серцево-судинної і дихальної систем, підвищують рівень фізичного здоров’я, зокрема, координацію, силу, гнучкість і швидкість, сприяють загартуванню, формуванню правильної постави та розвитку рухових якостей, а також активізують інтелектуальні здібності. В сукупності, це створює комплексний вплив на формування особистості та формує позитивну мотивацію майбутніх учителів до занять фізичною культурою та спортом.
Методику «Тестування швидкісно-силових якостей» аналізує кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Володимир Банах. Він аналізує особливості організації контролю зв проявами та динамікою змін швидкісно-силових якостей спортсменів, в чому обґрунтовує необхідність застосування інноваційних методів контролю з використанням комп’ютерних технологій І наголошує, що використання останніх дозволить оптимізувати та індивідуалізувати процес фізичного виховання і це, в свою чергу, буде сприяти здійсненню особистісного підходу до вирішення проблем фізичного розвитку, формуванню стійкого мотиваційно-ціннісного ставлення до занять фізичною культурою та спортом.
Кандидати наук з фізичного виховання та спорту, доцент Тетяна Кучер і старший викладач Любов Левандовська висвітлюють проблему «Формування та характеристика основ, критеріїв оптимального нормування рухової активності школярів старших класів» і переконують, що оптимальна рухова активність старшокласників загальноосвітніх шкіл виступає однією із основних умов формування здорового способу життя та фактором ефективної та оптимально спрямованої організації оздоровчого процесу. Важливе практичне значення має розкриття авторами дослідження причин низки порушень опорно-рухового апарату, відхилень фізичного розвитку, хронічних захворювань внутрішніх органів, коріння яких криються у відхиленнях від норм рухової активності школярів.
Актуальну для профілактики захворювань і забезпечення здоров’я учнів проблему «Застосування гімнастики пілатес для корекції постави у школярів» аналізують наші науковці, кандидат біологічних наук, професор Олена Довгань, кандидат наук з фізичного виховання та спорту, доцент Тетяна Кучер та їх колега із Тенопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського, доцент Наталія Давибіда. Вони розкривають причини розвитку неправильної постави у школярів і пропонують застосування на уроках фізичної культури та в позаурочний час методик фітнес-програм щодо її профілактики і корекції. Автори вважають, що серед таких програм особливо ефективною і доступною для впровадження у навчальний процес із фізичного виховання є гімнастика пілатес, яка на цей час мало вивчена і майже не використовується у практиці фізичної культури закладів загальної середньої освіти.
Кандидат наук з фізичного виховання та спорту, завідувач кафедри теорії та методики фізичного виховання, доцент Віктор Голуб і Заслужений працівник фізичної культури і спорту України, доцент Володимир Прокопович висвітлюють особливості «Використання спортивно-ігрового методу на уроках фізичної культури у дітей молодшого шкільного віку». Науковці детально аналізують практичну діяльність дітей дев’ятирічного віку на уроках фізичної культури, в чому особливу увагу звертають на комплексність і послідовність виконання вправ і обсяг навантаження, інтервали відпочинку як основні методичні правила практичної діяльності дітей молодшого шкільного віку. Проведений ними аналіз та узагальнення результатів дослідження дозволяють стверджувати, що використання спортивно-ігрового методу на уроках фізичної культури підвищує рівень фізичної підготовленості в учнів початкових класів.
Публікація матеріалів другої Всеукраїнської наукової конференції з міжнародною участю «Інноваційні підходи до фізичного виховання і спорту учнівської та студентської молоді», що проходила на базі Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка у співпраці з науковцями Кременецької гуманітарно-педагогічної академії імені Тараса Шевченка, виступає відчутним внеском у фонд спеціальної методичної літератури, необхідної для спортивних фахівців, науковців і педагогічних працівників спортивного профілю.