Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Викладач кафедри образотворчого мистецтва і методики його викладання нашого інституту Антон Гриб своєю невтомною життєтворчістю яскраво ілюструє, що істинна наука і високе мистецтво – це два потужних крила творчої особистості або два джерела, з яких формується потужний потік індивідуальної науково-художньої творчості. Підтвердження цьому – його численні публікації в царині мистецтвознавства, кілька навчальних посібників з питань методики викладання образотворчого мистецтва, а також опубліковані збірки поезій, оповідань, романів про художників і майстрів народної творчості ”Ляда“ і ”Терновий спалах“. Більше того, його статті знайшли своє місце в ”Енциклопедії сучасної України“ (ЕСУ) і ”Тернопільському енциклопедичному словнику“ (ТЕС). На життєтворчій палітрі Антона Гриба є ще чимало офіційних і переконливих штрихів: він – учасник 130 персональних всеукраїнських і міжнародних виставок, заслужений майстер народної творчості України, член Національної спілки майстрів народної творчості України, лауреат премії імені Ярослава Музики.

Нещодавно Антон Гриб збагатив свій творчий доробок монографічним (скажімо, навіть художньо-монографічним) дослідженням ”Барви життя Олега Скаржевського – художника-інженера“, де воєдино злилися науково-аналітичний дар і художньо-мистецький талант автора. Герой книги Олег Скаржевський, уродженець села Старий Олексинець (Кременеччина), багато чим у своїй життєтворчості схожий на автора монографії: за фахом – інженер-будівельник, працював у професійній сфері проектування і будівництва, водночас натхненно і творчо виявив себе на ниві образотворчого мистецтва. Тобто ті самі два крила, або два джерела – фахове і творче – наповнюють життя і герою книги, і її автору духовно-творчим сенсом, дають невичерпну наснагу у творенні Добра (фах!) і Краси (мистецтво!). У цьому – відкрита і стверджена ними життєва Істина. Про це Антон Гриб написав у своїй передмові до книги: важкою, але благородною є праця людей, які присвятили своє життя будівництву доріг та мостів і в той же час змальовують життя барвами різних відтінків. Підкреслимо символіку сказаного: призначення життєвих доріг – допомогти у досягненні життєвих цілей; функція мостів – сприяти подоланню життєвих перешкод, а завдання мистецтва – оспівати красу життєвої мозаїки, скомпонованої з успіхів і невдач, радощів і болю, злетів і падінь, тяжкої праці та піднесеної творчості.

Трудовий і творчий компоненти життєвої мозаїки Олега Скаржевського – колоритні, яскраві та предметно-конкретні як у виробничій, так і в художній площині, залишилися зафіксованими в об’єктах шляхового будівництва і на мистецьких полотнах.

Виробнича складова життєтворчості Олега Скаржевського описана Антоном Грибом з художньо-статистичною конкретикою та образно-предметною точністю, про що говорять назви, можна сказати, ”виробничих“ розділів: ”Класика доріг. Естетика мостових переходів“, ”Одухотворена краса міських вулиць і площ“, ”За покликом душі і серця“. У будівельно- технологічному та проектувальному активі Скаржевського – проектно-технологічні розробки, будівництво, технічний нагляд за ремонтом, реконструкцією, утриманням ділянки ”Кременець – Тернопіль“ автошляху державного значення ”Брест – Чернівці“, автошляхи у Борщівському, Мельниця-Подільському і Теребовлянському районах, близько 50 мостів і мостових переходів у Тернопільській і Хмельницькій областях (в тому числі, міст через Ікву в с. Дунаїв на Кременеччині), вулиці в Кременці, Збаражі, Борщові, Заліщиках, Козові, сквери та парки в Почаєві, Заліщиках, Збаражі, Тернополі, Хоросткові, Вишнівці, Чорткові тощо, об’єкти господарської інфраструктури (житлові та виробничі будівлі, очисні споруди, стадіони, кладовища, набережні, об’єкти газо- і водопостачання) у багатьох містах і селах Тернопілля та сусідніх областей. Серед згаданих робіт – участь у створенні Меморіального комплексу в с.Молотків Ланівецького району (яке в 1629 році спалила турецько-татарська орда, а в 1943-му – німецькі фашисти), а також у благоустрої гідропарку м.Тернополя (гідроспоруда ”Млин“, пішохідні та в’їзні мости) і пам’ятки садово-паркової архітектури Вишнівецького міського парку. В загальному, проектній роботі Олег Скаржевський віддав понад 4 десятиріччя трудової діяльності, протягом яких він розробив більше 390 проектів доріг, мостів, набережних як автор і головний інженер та ще в понад 700 проектах брав участь як головний спеціаліст.

Не менш вражаючим є творчий доробок Олега Скаржевського: 380 живописних і графічних творів, більше 20 великих планшетів проектних розробок в кольорах ландшафтних генпланів благоустрою населених пунктів Тернопілля. Антон Гриб як митець дає високу фахову оцінку образотворчій спадщині Скаржевського, наголошуючи, що в кожній його картині – ”світ краси і любові до людей – творців прекрасних і неповторних куточків рідної землі… Він має свій оригінальний почерк, гострим оком художника помічає в природі та людях усе красиве й добре і засобами образотворчості відтворює це на полотні, картині й папері. Наповнений сонячною енергією творення, він не може залишитись байдужим до краси, несе її в люди і ”ладен пригорнути до свого серця увесь білий світ“.

Автор монографічного дослідження здійснює системний аналіз мистецького спадку Олега Скаржевського. Насамперед пише про його пейзажі як ”поетичне сприйняття природи“, в якому – вся Україна: її Галицько-Волинські терени (”Ставок вночі“, ”Вечір на Дністрі“, ”Стара верба“, ”На озері Світязь“, ”Зимовий ранок“, ”Захід сонця“, ”Річка Горинь“, ”Вид на гору Бону в місячну ніч“, ”Вид з греблі. Вишнівець“, ”Отчий дім. Загороддя“, ”Батьківське подвір’я“, ”Руїни замку в Старому Олексинці“, ”Вид на Лавру. Почаїв“), карпатські сюжети (”Річка Уж“, ”Карпатський мотив“, ”Хуртовина“, ”Річка Прут“, ”Місячний пейзаж. Карпати“) і Південно-Східна Україна (”Гірський масив. Крим“, ”Ластівчине гніздо“, ”Морський прибій“, ”Скелі в морі“).

За визначенням Антона Гриба, сюжетні композиції – це окремий, об’ємний і щедрий на мистецькі знахідки сектор творчості Олега Скаржевського, де відображене багатогранне життя української людності: ”Нічні жнива“, ”Рання сівба“, ”На току“, ”Громадять сіно“, ”Повернення з базару“, ”На будові“, ”Трудовий ранок“ та багато інших.

Не залишився поза творчою увагою Скаржевського-художника і такий складний жанр образотворчого мистецтва, як портрет. Ще у студентські роки він написав “Портрет батька“, пізніше – ”Циганка в червоному одязі“, ”Циганка в синьому одязі“, ”Автопортрет“, ”Спортсменка“, ”Портрет дочки“, ”Рибалочка“, ”Син“ тощо.

Книга багато ілюстрована не лише світлинами із сімейного архіву Скаржевських, а й репродукціями його картин, що дозволяє візуально переконатися у щирості й об’єктивності високої оцінки автором монографії трудового подвигу і творчих досягнень Олега Скаржевського – художника й інженера, за плечима якого багато доріг – і збудованих, і намальованих, і пройдених. Як про це сказав друг Скаржевського, поет Олег Дмитерко:

У кожного із нас своя дорога…

Та – манівцями, інша – навпростець.

Усі вони від отчого порога,

Де ти зростав, як юний пагінець.

Монографічне дослідження Антон Гриб закінчує словами: ”Олег Скаржевський – шанована людина в Загородді, Вишнівці, на Тернопіллі. І шана ця йде від людей з дякою за ті добрі справи, які він зробив для інших“. І такі ж слова вдячності та добра шана тому, хто пише про талановитих людей, несе до інших високе слово про їх вагомі здобутки, аби про них знали і сучасники, і нащадки.

Воістину талановитий той народ, в якого один талант має змогу щиро, яскраво і натхненно писати про інший талант. А тому згадаємо про ще один талант Антона Гриба – поетичний, і завершимо нашу статтю уривком із його поетичної замальовки, поміщеної на початку монографії:

Щодня мене кличуть дороги незвідані,

І я не залишу тих справ, яким відданий.

…О, як я наївно тобі заздрю, леготе,

Що всю Україну ти можеш огледіти.

Якби мені крила у тебе позичити…

Земля наша мила, така доброзичлива.

Тут кожну травину нам слід шанувати.

Любім Україну, як лагідну матір.