Пошук
Головне меню

КРІЗЬ ПРИЗМУ ЛІНГВОКОГНІТИВУ

Народна мудрість гласить, що перша ластівка весни не робить. Але вона весну віщує. Коли прилітає друга ластівка, стає зрозумілим: весна на порозі нашого дому. Отож, друга ластівка прихід весни підтверджує. Першою ластівкою, що провістила появу нових позитивних тенденцій у зростанні науково-кадрового потенціалу нашого навчального закладу, став знаковий захист асистентом кафедри англійської філології О.В.Сафіюк дисертаційного дослідження на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук під науковим керівництвом нашого фахівця, кандидата філологічних наук, доцента О.В.Пасічник. Друга ластівка, образно кажучи, прилетіла з цього ж гнізда: асистент кафедри англійської філології М.В.Слободян під науковим керівництвом кандидата філологічних наук, професора цієї ж кафедри А.В.Янкова успішно захистила дисертаційну роботу ”Лінгвокогнітивні параметри концепту ”monetary relations“ в англомовній картині світу“. Захист відбувся на засідання спеціалізованої вченої ради у Запорізькому національному університеті. Офіційними опонентами виступали доктор філологічних наук, доцент кафедри перекладознавства і контрактивної лінгвістики Львівського Національного університету ім.Івана Франка Н.І.Андрейчук і кандидат філологічних наук, доцент кафедри англійської філології Запорізького національного університету І.А.Галуцьких.

Актуальність дисертаційного дослідження обумовлена важливістю когнітивного осмислення поняття ”грошові відносини“ як одного з базових концептів англомовного (і не тільки!) соціуму, а також відсутністю фундаментальних наукових розвідок з цієї проблематики як в англійському, так і в українському мовознавстві. Автор і науковий керівник роботи врахували той важливий методологічний момент, що концепт ”грошові відносини“ охоплює дуже широку сферу суспільних відносин, чим створює для дослідника своєрідний ”аналітичний дискомфорт“, а тому обмежили об’єкт дослідження аналізом концептів, об’єднаних за приналежністю до сегментів ”соціальні відносини“ та ”людський характер“. Внаслідок такого підходу дослідницький інтерес автора дисертації спрямувався на бінарні/опозиційні концепти ”багатство – бідність“, ”економія – марнотратство“, ”щедрість – скупість“, а у підсумку встановлено, що їх всебічне вивчення засобами когнітивної лінгвістики сприяє пізнанню об’єктивного змісту феномену грошових відносин у цивілізованих соціумах.

У дисертації аргументовано доведено, що концепт ”грошові відносини“ є одним із базових у картині світу сучасного культурного соціуму, бо виступає об’ємним когнітивним утворенням (макроконцептом) і складається з концептів нижчого рівня, організованих за принципом опозиційності на основі приналежності до сегментів ”соціальні відносини“ (”багатство – бідність“) і ”людський характер“ (”економія – марнотратство“ і ”щедрість – скупість“). Автором виявлена й обґрунтована цікава особливість: емоційно-оцінна складова концептів ”багатство – бідність“ зазнала значної еволюції у діахронному аспекті, а така ж складова концептів ”економія – марнотратство“ і ”щедрість – скупість“ характеризується стійкою ціннісною маркованістю за схемою ”плюс – мінус“, тобто перші компоненти опозиції (”економія“, ”щедрість“) оцінюються позитивно, а другі (”марнотратство“, ”скупість“) – негативно.

Матеріалом дисертаційного дослідження слугували близько 700 лексичних, фразеологічних і паремійних одиниць англійської мови, підібраних методом суцільної вибірки із 28 словників англійської мови (тлумачних, фразеологічних, перекладних, етимологічних, енциклопедичних, словників антонімів і синонімів). Основним джерелом ілюстративного матеріалу була текстова база Британського національного корпусу (BNC), яка демонструє сучасне вживання мовних одиниць у контексті різноманітних дискурсів.

Теоретичним здобутком роботи є те, що в межах когнітивної лінгвістики уточнено визначення концепту як одиниці когнітивних досліджень, а також місце концепту в мовній та концептуальній картинах світу. Окрім цього, наведено когнітивну дефініцію структури концепту, узагальнено лінгвокогнітивний підхід до дослідження концептів. Практичне значення дисертаційного дослідження полягає у можливості використання його основних положень, висновків, матеріалів і результатів у навчальній роботі (при викладанні відповідних нормативних курсів загального мовознавства, запровадження нових курсів з термінознавства, спецкурсів із когнітивної лінгвістики), при укладанні навчально-методичних посібників, а також у лексикографічній практиці (формування тематичних словників і посібників соціально-економічного змісту).

У підсумку зауважимо, що автор дисертації та її науковий керівник виявили гідну поваги наукову сміливість: застосували методи і засоби лінгвокогнітивного підходу до аналізу такого складного соціально-економічного феномену, як грошові відносини.

 
Анонси
Галерея
62
6262
На даний момент 453 гостей на сайті