Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

В Національному університеті ”Острозька академія“ відбулися ІІ Канадські читання, підготовлені кафедрою міжнародної мовної комунікації та Центром канадознавства університету. читання проходили під патронатом ректора НУ ”Острозька академія“, професора І.Д.Пасічника та за фінансової підтримки магістра історії Альбертського університету, бакалавра теології Коледжу Олдергейт Пола Бродовея. Оргкомітет читань очолював перший проректор НУ ”Острозька академія“, доктор філологічних наук, професор П.М.Кралюк. У складі оргкомітету – ініціатор Канадських читань, президент компанії ”Східноєвропейські можливості“ (м.Сейнт-Альберт, Канада), директор Центру канадознавства НУ ”Острозька академія“, доктор філософії В.П.Полковський, науковці університету.

Читання проходили у трьох тематичних напрямах: ”Геополітика і суспільствознавчі аспекти канадознавства“, ”Культурологічні та філологічні студії у сучасному канадознавстві“ та ”Особливості системи освіти в Канаді“.

Делегація науковців нашого інституту працювала над проблематикою другого тематичного напряму. Завідувач кафедри української мови та літератури, кандидат філологічних наук, професор кафедри О.В.Василишин виступив із доповіддю ”улас Самчук у полікультурному просторі (до питання про рецепцію Канади Уласом Самчуком)“. Вирішуючи проблему полі культурності Уласа Самчука як письменника, доповідач наголосив, що еміграційне життя у різних країнах стало тим благодатним матеріалом, з якого можна черпати Самчукову парадигму цілісного розуміння художнього простору світу і самоусвідомлення письменника в ньому. У доповіді простежена участь Уласа Самчука у громадському, політичному та літературному житті тогочасного Торонто (Канада).

Тему ”Гетерогенність і контроверсійність персонажних систем у художніх моделях в’язнично-таборового світу: національні домінанти й універсальні парадигми“ розкрила кандидат філологічних наук, доцент О.В.Пасічник. Вона проаналізувала текстуальні моделі в’язнично-таборового світу, які залишили Улас Самчук і Олександр Солженіцин, і показала, що у трилогії ”ОSТ“ і романі ”Архіпелаг ГУЛАГ“ міститься розгалужена система персонажів, які за всіма художніми параметрами різнорідні. Наш науковець доводить, що гетерогенність персонажних систем за соціально-класовими, етно-демографічними, ментально-психологічними і політико-ідеологічними вимірами в аналізованих творах У.Самчука та О.Солженіцина виявляють типологічну схожість в одному аспекті – мають антикомуністичну спрямованість, але залишається природна контроверсійність національно-етнічних образів світу, референтних із в’язнично-таборовими реаліями.

Кандидат філологічних наук, доцент кафедри української мови та літератури І.М.Комінярська висвітлила проблему ”Канадська література і Тарас Шевченко“, де дослідила сприйняття Шевченкової спадщини у канадській літературі. Доповідач наголосила, що на популяризації творчості Кобзаря у Канаді величезний вплив мала українська діаспора. У цьому плані виняткову роль відіграло створення у Канаді Товариства ім.Т.Г.Шевченка (м.Вінніпег, 1906). Особливе місце у цьому процесі зайняло Товариство об’єднаних українських канадців (1941). У доповіді конкретизується творчий внесок перших канадських перекладачів і дослідників творчості Шевченка в аспекті її популяризації в емігрантському середовищі та поза ним.

У виступі ”Літературні пошуки власного ”Я“ у драматургії Джорджа Риги“ асистент кафедри англійської філології І.Б.Комінярський не лише показав авторські особливості драматургії Джорджа Риги, а й розкрив нелегку емігрантську долю (у практичному плані) і дослідив різновид поняття ”ідентичність“ у канадця українського походження – в теоретичному плані.

Члени нашої делегації, серед яких, окрім викладачів, були студенти факультету іноземних мов Анна Дробоцька, Ольга Макаренко,Володимир Артемчук, поспілкувались у неформальному режимі з учасниками Читань, зокрема, з Полом Бродовеєм, який у ролі запрошеного іноземного фахівця викладає англійську мову в НУ ”Острозька академія“. В рамках культурної програми Читань кременчани відвідали експозиційні зали Музею історії академії, Актову залу, храм Преподобного Федора Острозького, Кімнату пам’яті колишніх господарів архітектурного комплексу академії, підземелля капуцинів, оглянули колекцію стародруків і підземну художню галерею.