Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Щорічна студентська науково-практична конференція інституту ”Актуальні проблеми сьогодення – очима молоді“ розпочалася виступами лідерів студентських самоврядних структур – голови студентського парламенту Сергія Колісецького, який вів пленарне засідання, та голови студентського профспілкового комітету Андрія Заблоцького. Сьогодення запропонувало студентству калейдоскоп актуальних проблем, що й відобразилось на тематиці доповідей, озвучених на пленарному засіданні та в тематичному розмаїтті дев’яти секцій.

Першу пленарну доповідь ”Дерев’яні церкви Кременеччини: історія, особливості архітектури та збереження“, підготовлену під керівництвом кандидата історичних наук, доцента О.Г.Солов’я, зробив третьокурсник спеціальності ”Образотворче мистецтво“ Андрій Дубас. Юних науковців – майбутніх педагогів ДНЗ – представила студентка ІV курсу педагогічного факультету Юлія Постой дослідженням ”Реалізація завдань освітньої лінії ”Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі“ Базового компонента дошкільної освіти в дошкільному навчальному закладі“ (науковий керівник – автор багатьох навчально-методичних посібників О.О.Яловська). Студенти факультету іноземних мов віддали пленарну трибуну п’ятикурсниці Лесі Заслуцькій, яка під керівництвом завідувача кафедри німецької філології, доцента М.Ф.Шмир підготувала наукову розвідку ”Джерела поповнення німецького молодіжного сленгу та впливу на нього іноземних мов“. Студентську спортивну науку представив четвертокурсник факультету ”Фізичне виховання“ Вадим Щирба доповіддю ”Причини, профілактика та корекція порушень постави у дітей молодшого шкільного віку“ (науковий керівник – завідувач кафедри медико-біологоічних основ фізичного виховання, доцент О.М.Довгань). ”Теоретичні основи педагогічного впливу на формування музичного сприймання учнів“ аналізувала магістрант спеціальності ”Музичне мистецтво“ Олена Добрянська (науковий керівник – завідувач кафедри методики музичного виховання та вокально-хорових дисциплін, доцент А.І.Шинкаренко). Конкретну екологічну тематику ”Вивчення проблеми утилізації люмінесцентних ламп на прикладі населення м.Кременця та шляхи підвищення екологічної свідомості громадян“ розкрила студентка ІІІ курсу спеціальності ”Біологія“ Олена Шкіндер (науковий керівник – асистент кафедри методики викладання біології та екології О.В.Галан).

Закономірно, що в рік 200-річчя Великого Кобзаря особлива увага приділяється дослідженню різноманітних аспектів його творчості. Отож перша секція конференції працювала за темою ”Актуальні питання творчості Т.Г.Шевченка“. Студенти аналізували національну ідею державотворення і націєтворення, соціально-філософські та педагогічні проблеми у творчості Кобзаря, вплив Шевченкового слова на сучасну художню літературу і публіцистику; зверталися до сучасної літературно-критичної, науково-аналітичної та музично-мистецької Шевченкіани, до краєзнавчої тематики у контексті місця Волині та Кременеччини у Шевченковій творчості.

Члени другої секції вивчали ”Суспільно-історичні вектори компетенції майбутнього фахівця“, де спрямувалися на розкриття особливостей сучасного громадянського суспільства в Україні, соціально-філософських, політичних і культурно-духовних ідей і поглядів діячів української історії та культури, специфіки визвольних змагань у регіоні, характеристики духовного життя та релігійної свідомості населення краю.

”Педагогічні проблеми розвитку освіти“ хвилювали студентів-науковців усіх спеціальностей і насамперед представників педагогічного факультету. Юні дослідники віддали належне історії педагогічної науки, звернувшись до творчості К.Ушинського, Г.Сковороди, а також до науково-педагогічної діяльності викладачів Кременецького педагогічного інституту 1950 – 69 рр. Серед інших, висвітлених ними проблем – особливості соціально-педагогічної роботи з різними категоріями дітей, молоді та дорослих, застосування інноваційних технологій у навчанні та вихованні підростаючого покоління, специфіка сімейного виховання, методика організації дитячого колективу та соціальної реабілітації дітей, історичні, правові та соціально-педагогічні засади розвитку інституту гувернерства.

Членів четвертої секції не просто зацікавили, а й турбували ”Психологічні чинники особистісного зростання в сучасному соціумі“. Студенти доповідали про теоретико-методологічні закономірності дослідження психологічних процесів у молоді, психологічні умови формування стресостійкості у дітей шкільного віку, розвиток комунікативної компетентності підлітків, психологічні засади формування адекватної самооцінки в дошкільному і шкільному віці, розвиток творчої особистості дітей молодшого та середнього віку, про сутність невербальної комунікації та її роль у розвитку міжособистісних відносин, а також про вплив глобальної мережі Інтернет на особистісний розвиток школяра і про ”професійне вигорання“ педагога як професійну проблему.

Найчисельнішою за кількістю доповідачів виявилася п’ята секція, де вивчали ”Психолого-педагогічні аспекти дошкільної та початкової освіти“. Різноманітною була тематична палітра наукових повідомлень, серед яких чергувалися загальнотеоретичні та конкретно методологічні підходи. Тут йшлося про педагогічний гуманізм як основу освітньо-виховної діяльності педагога та про використання виховного потенціалу краєзнавчого матеріалу в початковій школі, про особливості всебічного виховання дошкільнят засобами народної педагогіки та про використання казкотерапії у роботі з дітьми з особливими освітніми потребами, про форми виховної роботи в школі та про використання ейдетики на заняттях у ДНЗ, про пізнавальний розвиток дітей різного віку та про використання екологічних проектів у формуванні екологічної культури дошкільнят.

Майбутні вчителі трудового навчання, а нинішні студенти спеціальності ”Технологічна освіта“ висвітлювали ”Основні аспекти професійної підготовки фахівців“. Серед таких аспектів вони виокремили використання міжпредметних зв’язків для формування в учнів загальнотрудових умінь у процесі трудової підготовки, застосування інформаційно-комунікативних технологій у профільному навчанні, роль мультимедійних засобів у підвищенні активності учнів на уроках трудового навчання. Крім цього, студенти-технологи вирішували конкретні методичні питання: про гру як одну з форм організації уроків, про навчальні програми і зміст окремих навчальних дисциплін технологічного циклу, про організацію безпеки праці на уроках трудового навчання.

Студенти-науковці факультету іноземних мов та окремі представники педагогічного факультету аналізували ”Комунікативно-лінгвістичні компетентності майбутнього педагога“. Мовознавчий аспект цієї проблематики стосувався лексичних новотворів, англо-американізмів і словникового складу як динамічного елемента сучасної німецької мови, форм вираження безособовості та специфіки адресованості в англомовному дискурсі, мовних засобів надання позитивної та негативної конотації в художній літературі. Літературознавчий аспект проявився через проблеми провини минулого у творах Б.Шлінка, художнього часу та становлення особистості в романах У.Самчука.

До своєї традиційної, але завжди гострої та навіть болючої тематики ”Актуальні проблеми біології, охорони навколишнього середовища й екологічного виховання“ звернулися студенти старших курсів і магістранти спеціальності ”Біологія“. Насамперед вони турбувалися негативними факторами впливу на довкілля та здоров’я людини: впливом паління на репродуктивну функцію людини, профілактикою шкідливих звичок як необхідним елементом формування здоров’я нації, функціональним станом серцево-судинної систем людини в умовах психологічного стресу, іонізуючим випромінюванням як компонентом природного середовища, впливом абіотичних факторів та грунтово-кліматичних умов на якість зернових. Розглядалась ця проблематика і в краєзнавчому аспекті: визначалися місце та роль Кременецького ботанічного саду і Кременецького горбогір’я у вивченні та збереженні природного довкілля регіону.

Юні науковці мистецького факультету об’єднали свої творчі зусилля у розробці теми ”Історія і розвиток музичного й образотворчого мистецтва“. Історія мистецтв вивчалася з яскраво вираженою краєзнавчою орієнтацією: висвітлювались розвиток музичного мистецтва на Волині, творчість відомих художників Почаївщини, особливості вишивки на Рівненщині, творчість видатних музикантів Кременеччини і композитора-волинянина А.Кушніренка, західноукраїнських художників ХVІІ століття, архітектурні особливості барокового комплексу єзуїтського колегіуму в Кременці. Звучала загальнотеоретична тематика (взаємозв’язок музичного й образотворчого мистецтв у розвитку світової культури), а також мали місце національні мотиви (вишита сорочка як код вічності, жіночі головні убори як елемент українського народного вбрання, символи-Берегині у традиційному писанкарстві).

Матеріали студентської науково-практичної конференції увійдуть до чергового випуску ”Студентського наукового вісника“.