Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Центральним дійством цьогорічного   „Діалогу двох культур“ став Міжнародний науковий симпозіум  „пророки у своїй вітчизні: Тарас Шевченко та Юліуш Словацький“, присвячений 200-річчю від Дня народження Тараса Шевченка і 205-ій річниці від Дня народження Юліуша Словацького. Організаторами симпозіуму, крім нашого навчального закладу, виступили Інститут літератури ім..Т.Г.Шевченка НАН України, Київський національний університет ім.Тараса Шевченка, Тернопільська обласне рада і Департамент освіти і науки Тернопільської ОДА, Обласний літературно-меморіальний музей Юліуша Словацького.

До дослідження творчості двох великих поетів долучилися вчені 24 науково-освітніх інституцій України та Польщі. Серед них – Технічно-гуманістична академія в Бельсько-Бялій. Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині, Університет в Катовіцах, Варшавський університет (Республіка Польща), національні університети Києва, Львова, Івано-Франківська, Запоріжжя, Острога, Луцька, Харкова, Чернівець, Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка, державні педагогічні університети Бердянська, Дрогобича, Мелітополя, Інститут літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, Інститут Івана Франка НАН Ураїни, а також Запорізький обласний інститут післядипломної педагогічної освіти. На адресу наукового форуму надійшли 66 тематичних доповідей.

До складу організаційного комітету симпозіуму, який очолювали ректор інституту, професор Афанасій Ломакович і директор Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, академік Микола Жулинський, входили проректор з наукової роботи, професор Валентина Бенера, проректор з навчальної роботи, доцент Марія Боднар, декан факультету іноземних мов, доцент Володимир Мазурок, професор кафедри української мови і літератури Олег Василишин, доцент кафедри української мови та літератури Михайло Лабащук, професор Київського НУ ім.Тараса Шевченка Григорій Штонь, директор Обласного літературно-меморіального музею Юліуша Словацького Тамара Сеніна. З матеріалами симпозіуму працював Програмний комітет, до якого своїх представників делегували Інститут літератури ім..Т.Г.Шевченка НАН України, Прикарпатський НУ ім.Василя Стефаника, Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка, Східноєвропейський НУ ім.Лесі Українки, Чернівецький НУ ім.Юрія Федьковича. До цього комітету входили наші фахівці, доценти Інна Волянюк, Ірина Комінярська, Ольга Макаренко, Лілія Невідомська, Олена Пасічник і голова циклової комісії гуманітарних дисциплін Роман Дубровський.

Учасників пленарного засідання Міжнародного ювілейного симпозіуму вітали ректор інституту, професор Афанасій Ломакович, класик української поезії, громадсько-політичний діяч, Герой України Дмитро Павличко, провідний науковий співробітник Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України, професор Ростислав Радишевський, професор Вармінсько-Мазурського університету (Польща) Анджей Шмит, голова Кременецької райдержадміністрації Віталій Ткачук.

Лейтмотивом пленарних доповідей науковців України і Польщі стала ідея спорідненості художньо-естетичних, морально-етичних, соціально-політичних ідеалів і принципів творчості двох геніальних представників української та польської культури – Тараса Шевченка і Юліуша Словацького. Це продемонстрували у своїх виступах професор Київського НУ ім.Тараса Шевченка Григорій Штонь („Візійна складова поетичного мислення Ю.Словацького і Т.Шевченка“), професор Технічно-гуманітарної академії у м.Бельсько-Бяла Анна Венгжиняк („Що об’єднує Ю.Словацького і Т.Шевченка?“), науковець Інститут Івана Франка НАН України, професор Євген Нахлік („Ю.Словацький і Т.Шевченко: типологічні сходження і розходження романтичних поетів“), професор Київськогоуніверситету ім.Бориса Грінченка Ярослав Поліщук („Словацький, Шевченко і європейський дендизм“), професор Варшавського університету Катаржина Якубовська-Кравчук („Патріотична поезія Тараса Шевченка і Юліуша Словацького“), доцент Бердянського ДПУ Ольга Новик („Образ душі в поезії Юліуша Словацького і Тараса Шевченка“), голова Фундації „Or Chaim“ Ярек Баніш („Творчість Юліуша Словацького і Тараса Шевченка у контексті багатокультурного простору Речі Посполитої і перспективи відбудови братерських відносин поляків, українців і євреїв“). В окремих доповідях здійснено аналіз зарубіжної Шевченкіани: „Шевченкіана діаспори“ (Ростислав Радишевський, Інститут літератури ім..Т.Г.шевченка НАН України), „Культ Тараса Шевченка в культурно-освітньому житті українців у Польщі“ (Павел П’єтночка, Вармінсько-Мазурський університет в Ольштині), „Поза Шевченка і натуральна школа в російській літературі“ (Павло Михед, Інститут літератури ім..Т.Г.шевченка НАН України). Значення творчості Шевченка для сучасного українства висвітлювали професор ЧернівецькогоНУ ім.Юрія Федьковича Марія Скаб („Шевченко – духовний ідеал українців“) і її колега, професор Мар’ян Скаб („Тарас Шевченко і дискурс Майдану“), професор Дрогобицького ДПУ ім.Івана Франка Петро Іванишин („Тарас Шевченко як герменевт“). Професор кафедри суспільних дисциплін нашого інституту Генріх Стронський запропонував учасникам пленарного засідання оригінальне дослідження „Між історією і сучасністю. Кременець у культурному просторі Польщі й України“.

Члени тематичної секції „У художніх світах: Тарас Шевченко та Юліуш Словацький“ конкретизували основну ідею пленарного засідання у низці доповідей компаративної спрямованості: „Націософські концепти у творчості Ю.Словацького і Т.Шевченка“ (Олег Баган, Дрогобицький ДПУ ім.Івана Франка), „Testament“ Юліуша Словацького та „Заповіт“ Тараса Шевченка: зіставний аналіз“ (Оксана Вишневська, Східноєвропейський НУ ім.Лесі Українки), „Ноктюрновість романтичного світо чуття Тараса Шевченка і Юліуша Словацького“ (Мар’яна Лановик, Зоряна Лановик, Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка), „Образ Іншого у творах Тараса Шевченка та Юліуша Словацького“ (Олена Пасічник, Кременецький ОГПІ ім.Тараса Шевченка), „Семантика пейзажу у творчості Т.Шевченка та Ю.Словацького“ (Наталія Романишин, НУ „Львівська політехніка“), „Творчість Т.Шевченка та Ю.Словацького як джерело національної духовності“ (Оксана Рудакевич, Тернопільський національний економічний університет). У контексті українсько-польських творчих зв’язків і художньо-мистецьких паралелей були побудовані доповіді професора Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка Миколи Ткачука („Романтичні світи лірики Адама Міцкевича і Тараса Шевченка“), доцента Кременецького ОГПІ ім.Тараса Шевченка Ірини Комінярської („Тарас Шевченко і польська література“) і доцента Київського університету ім.Бориса Грінченка Оксани Кудряшової („Вплив українського фольклорного вірша на ранню творчість Юліуша Словацького“).

Вектор наукових пошуків членів другої секції визначила тема „Тарас Шевченко: особистість, письменник, мислитель“. До вирішення цієї проблематики окремі науковці підійшли із загальнотеоретичних позицій: „Значення творчості Т.Шевченка у формуванні культурного і патріотичного світогляду сучасної молоді“ (Яна Таравська, Мелітопольський ДПУ ім.Богдана Хмельницького),  „Історіософія у творчості Тараса Шевченка“ (Ірина Скакальська, Кременецький ОГПІ ім.Тараса Шевченка), „Тарас Шевченко у мистецтві: ретроспектива і сьогодення“ (Надія Клименко, Національний НДІ українознавства та всесвітньої історії). „Народився, щоб осяяти всю Україну“ (Микола Мірченко, Східноєвропейський НУ ім.Лесі Українки). Інші доповідачі здійснили методологічний підхід до розкриття секційної тематики: „Наративні методи навчання під час вивчення поем Тараса Шевченка“ (Володимир Ступінський, Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка), „Структурованість мікро- і макрокосму у „Кобзарі“ Тараса Шевченка Божественним началом“ (Наталія Мафтин, Прикарпатський НУ ім.Василя Стефаника), „Українознавчі аспекти у творчості Тараса Шевченка“ (Ольга Макаренко. Кременецький ОГПІ ім.Тараса Шевченка), „Комунікативна стратегія поеми Тараса Шевченка „І мертвим, і живим…“ (Олександр Ткачук, Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка), „Переосмислення біблійних образів і мотивів у поетичних творах Тараса Шевченка“ (Олена Тонне, Запорізький обласний ІППО), „Дуальність художнього світу у ранніх баладах Тараса Шевченка“ (Любов Царик, Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка). Сприйняття Тарасом Шевченком культури й історії інших народів розкрив професор НУ „Острозька академія“ Петро Кралюк у доповіді „Ставлення Тараса Шевченка до Польщі і поляків“. Відношення інших митці до Шевченка і його творчості показала доцент Прикарпатського НУ ім.Василя Стефаника Ірина Спатар у дослідженні „Про річ маловідому“ або до проблеми рецепції творчості Тараса Шевченка Елізою Ожешко“, а „прочитання“ Шевченка в радянський і пострадянський період аналізувала науковий співробітник Інституту літератури ім.Т.Г.Шевченка НАН України Валентина Хархун у науковому повідомленні „У вінок Тарасові Шевченкові“: радянський культ Кобзаря та його пострадянські трансформації“. Цікавий фактологічний матеріал „Тарас Шевченко і Київський університет: мовою фактів і документів“ запропонували професор Київського НУ ім.Тараса Шевченка Ольга Плахотнік і доцент Кременецького ОГПІ ім.Тараса Шевченка Олександр Безносюк.

Науковці, котрі об’єднались у секцію „Мова творів Т.Шевченка і Ю.Словацького“, працювали у трьох напрямках. Окремі фахівці шукали спільне та відмінне у творах видатних поетів: „Ептоніми Тараса Шевченка та Юліуша Словацького: функціональний і лінгвокультурологічний аспект“ (Лідія Щербачук, Таврійський НУ ім.В.І.Вернадського), „Поширювачі семантичної структури речення як організатори дискурсу (на матеріалі творів Т.Шевченка і Ю.Словацького)“ (Олексій Воробець, Прикарпатський НУ ім.Василя Стефаника), а також у розвідці „Українсько-польський дискурс: гуцульська діалектна лексика в польській художній мові“ (Василь Грещук. Валентина Грищук, Прикарпатський НУ ім.Василя Стефаника). Частину науковців зацікавили мовні аспекти творчості Юліуша Словацького: „Концептуалізація сакрального у творчості Юліуша Словацького“ (Тетяна Вільчинська, Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка), „Мовні засоби вираження інтенсивності дії у драматичних творах Юліуша Словацького“ (Уляна Рис-Вікерс, Прикарпатський НУ ім.Василя Стефаника). Більшість доповідачів звернулися до мовного багатства Шевченкової спадщини: „Відображення категорії жіночності в поетичній мові Тараса Шевченка“ (Марія Брус, Прикарпатський НУ ім.Василя Стефаника), „Семантико-стилістичні функції складних слів у поетичних текстах Тараса Шевченка“ (Гафія Василевич, Прикарпатський НУ ім.Василя Стефаника ), „Функціонування ойконімів у поетичних творах Тараса Шевченка“ (Інна Волянюк, Кременецький ОГПІ ім.Тараса Шевченка), „Національно-культурний елемент у художньому тексті Тараса Шевченка“ (Станіслав Караман, Київський університет ім.Бориса Грінченка), „Змістова структура полісемів у творах Т.Шевченка“ (Михайло Лабащук, Кременецький ОГПІ ім.Тараса Шевченка), „Структурно-семантичні особливості заголовків поетичних творів Тараса Шевченка“ (Стефанія Лісняк, Тернопільський НПУ ім.Володимира Гнатюка), „Основні напрямки і проблеми лексикографічного опрацювання творчої спадщини Тараса Шевченка“ (Лілія Невідомська, Кременецький ОГПІ ім.Тараса Шевченка). Дотичними до цих тем були наукові повідомлення „Окремі штрихи до епістолярного образу Тараса Шевченка“ (Анна Ільків, Прикарпатський НУ ім.Василя Стефаника), „Концепт Українки у творчості Т.Шевченка“ (Вікторія Остапчук, Східноєвропейський НУ ім.Лесі Українки). Наукову розвідку „Застосування методики багаторівневого кодування інформації при написанні учнями власних висловлювань (на основі творчості Т.Шевченка)“ озвучила викладач нашого педагогічного коледжу Оксана Терп’як.

Учасники четвертої секції зосередились на проблемі „Тарас Шевченко та Юліуш Словацький у полікультурному просторі“. Місце і роль творчості видатнго польського поета в сучасному світі визначали професор Східноєвропейського НУ ім.Лесі Українки Луїза Оляндер („Світ і людина в епістолярії Юліуша Словацького“) і професор Технічно-гуманітарної академії у м.Бельсько-Бяла Томаш Стемпень („Юліуш Словацький і Україна“), а вплив творчості Великого Кобзаря на сучасну духовну культуру українського суспільства аналізували професор НУ біоресурсів і природокористування України  Сидір Кіраль („Тарас Шевченко і шестидесятники (за матеріалами спогадів І.Жиленко та М.Коцюбинської)“) і доцент ТНПУ ім.Володимира Гнатюка Оксана Лабащук („Актуалізація феномену Шевченка у фольклорі Майдану“). Особливу увагу до творчості Тараса Шевченка за рубежем засвідчила науковець Національного НДІ українознавства і всесвітньої історії Ангеліна Пономаренко у доповіді „Сучасні шевченкознавчі студії в Санкт-Петербурзі“. Про визначальну роль Шевченкової творчості в національному літературному процесі, про її нерозривний зв’язок і благодатний вплив  на творчість українських майстрів слова в минулому і сьогоденні говорили у своїх виступах науковець Харківського НПУ ім.Г.С.Сковороди Тетяна Бондарєва („Тарас Шевченко у творчості М.Хвильового: речник нації чи її „божок“?“), доцент ТНПУ ім..Володимира Гнатюка Світлана Бородіца („Тарас Шевченко в рецепції Уласа Самчука“), професор кафедри української мови і літератури Кременецького ОГПІ ім.Тараса Шевченка Олег Василишин („Тарас Шевченко в рецепції Бориса Харчука“), викладач нашого педагогічного коледжу Роман Дубровський („Художня візія націєтворчої місії Кобзаря у поезії Галини Гордасевич: від архітекстуальності до співприсутності“), науковець Національного НДІ українознавства і всесвітньої історії Олександр Хоменко („Методологічні підстави осмислення феномену словесності у теоретичному дискурсі Т.Шевченка і М.Костомарова“) та молоді науковці Кременецького ОГПІ ім.Тараса Шевченка Вікторія Якимович („Образ єврея у творах Тараса Шевченка та Діни Рубіної“) і Тернопільського НПУ ім.Володимира Гнатюка Надія Янець („Традиції і новаторство образу Тараса Шевченка у драмі Івана Кочерги „Пророк“).

Міжнародний науковий симпозіум, приурочений 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка та 205-ій річниці від Дня народження Юдіуша Словацького завершився. Але не завершився, а розширюється за формами і збагачується за змістом „Діалог двох культур“ як символічний образ і конструктивне вираження духовного взаємозбагачення українського та польського народів.