Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім.Тараса Шевченка

Науково-педагогічні працівники нашого інституту брали участь у роботі науково-практичного семінару ”Вплив засобів масової інформації на свідомість і поведінку людини“, який підготували фахівці райметодкабінету відділу освіти Кременецької РДА спільно з педагогами Кременецького навчально-виховного комплексу ”Гімназія – ЗОШ І ст.“.

Семінар відкрила директор НВК О.В.Січковська, яка у своєму виступі висвітлила ”Грані співпраці адміністрації із соціально-педагогічною службою навчального закладу“. Соціальний педагог цього ж НВК Л.М.Власюк охарактеризувала ”Місце засобів масової інформації у сучасному інформаційному просторі та їх вплив на розвиток особистості учня“. Ці думки та теоретико-методичні висновки і рекомендації підтвердила і продовжила її колега, практичний психолог О.О.Штогун у доповіді ”Робота психологічної служби у напрямку профілактики деструктивних впливів засобів масової інформації“. Методист-психолог райметодкабінету відділу освіти Кременецької РДА Т.Я.Систалюк аналізувала ”Шляхи попередження психологічного маніпулювання ЗМІ та уникнення їх негативного впливу“.

Науковець нашого інституту, кандидат психологічних наук, доцент кафедри психології Н.М.Савелюк розкрила ”Психологічні засади впливу засобів масової інформації на свідомість і поведінку дитини“. Вона застерегла про ті особливі психологічні ”стосунки“, які встановлюються між глядачем (слухачем) з одного боку і телевізором, комп’ютером, стільниковим телефоном – з іншого. Останнім часом ці електронні ЗМІ стали не просто джерелом різноманітної інформації, а й часто виконують функції віртуального ”співрозмовника“, технічного ”наставника“ і навіть сурогатного ”друга“. Внаслідок цього під вплив сучасних ЗМІ потрапляють не лише пізнавальні психічні процеси людини, а й уся людська особистість загалом. З подвійною силою, а отже і з підвищеним ступенем небезпеки, це стосується дітей, котрі в силу своїх вікових особливостей є дуже вразливою, найменш захищеною щодо зовнішніх впливів і маніпуляцій категорією осіб. Перегляд на перший погляд ”невинних“ мультфільмів, телефільмів, доступ до мережі Інтернет, комп’ютерні ігри можуть мати і найчастіше мають на перших порах приховані, а в наступному дуже вагомі і далеко не однозначні наслідки. Науковець називає складові механізму впливу ЗМІ на свідомість і поведінку дитини: наслідування, або імітація як здатність дитини копіювати дії та поведінку інших людей, особливо персонажів фільмів, якими захоплюються; психічне зараження, або інфікування як трансляція емоцій від героя телефільму чи суб’єкта комп’ютерної гри; навіювання, або сугестія як вплив на поведінку дитини через її емоційно-почуттєву сферу в обхід свідомості та критичного мислення; переконування як вплив на поведінку дитини через систему суджень і доказів, зокрема прийомами розповіді, бесіди, роз’яснення, доведення чи спростування. Доповідач наголосила, що одна з найнебезпечніших традицій сучасних ЗМІ полягає у їхній спрямованості на експлуатацію низьких людських інстинктів, як-от, потяг до людини протилежної статі (”Лібідо“) або трагічного, пов’язаного зі стражданням (”Танатос“). Водночас спостерігається протилежна тенденція – маніпулювання сентиментальними почуттями людини. Спектр негативних наслідків впливу ЗМІ на свідомість і поведінку дітей та молоді, на жаль, надто широкий: формування неправильних ціннісних орієнтирів і становлення неадекватних стереотипів, розмивання меж між віртуальною реальністю і дійсністю, наслідування негативних штампів поведінки і нездатність будувати реальні особисті стосунки з оточенням. Тому  першочерговими завданнями виступає формування у дітей і молоді інформаційної компетентності, грамотного і критичного ставлення до мас-медіа.

Кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної і соціальної педагогіки Л.М.Кравець висвітлила тему ”Інформаційна залежність як соціально-педагогічна проблема“. На думку науковця, інформаційна залежність виникає з кількох причин: з надмірного обсягу інформаційного потоку, адаптації до існування в перенасиченому інформаційному просторі, неспроможності захистити себе від надлишку інформації, гіпертрофованої потреби в постійному отриманні нової інформації. Масова доступність інформації породжує проблему її впорядкування і продуктивного засвоєння, що складає серцевину інформаційної грамотності і широкому загалу слухача (глядача) малодоступне. Найбільша практична проблема в тому, що людина сприймає інформацію в режимі ”нон-стоп“, а тому засвоює її без належної аналітики і, як правило, без критичного підходу. Розкриваючи причини виникнення інтернет-залежності, автор наголошує на такому соціальному негативі, як відсутність або дефіцит спілкування в реальному світі, а тому значна частина інтернет-залежних ”заходить у мережу“ заради віртуального спілкування, щоб заповнити дефіцит реального спілкування. До цього долучається можливість увійти у віртуальний світ, аби позбутися негативів реального світу. Слід пам’ятати, що залежність від Інтернету чи іншої інформації може впливати на стан людини не менш згубно, ніж будь-яке захворювання, особливо в соціальних і професійних аспектах. Серед інтернет-залежності поширені п’ять типів: кіберсексуальна залежність як потяг до відвідування порносайтів, пристрасть до віртуальних знайомств, нестримна потреба в азартних іграх та участі в аукціонах, прагнення до постійного пошуку інформації з різних баз даних і пошукових сайтів, комп’ютерна залежність як непоборна тяга до комп’ютерних ігор. Наш науковець подає симптоми інтернет-залежності: постійний і довготривалий вихід в мережу, надмірні затрати часу та фінансів на перебування в Інтернеті, особливе задоволення, навіть ейфорія, від інтернет-спілкування, погіршення самопочуття від скорочення часу перебування в мережі, ігнорування позамережевих видів діяльності тощо. Ці симптоми дозволяють говорити про інформаційний токсикоз як надлишок хвильових коливань (інформація – це хвилі!), які потрапляють в організм людини і спричиняють зміни навіть на рівні фізіології. Для профілактики інформаційної чи комп’ютерної залежності науковець пропонує створювати дитині можливості для самореалізації, формувати у неї адекватну самооцінку, не обмежувати самостійність, стимулювати ставлення до комп’ютера як допоміжного технічного пристрою, спілкуватися з дитиною постійно і в повноцінному форматі.

Практичну частину семінару склало заняття з елементами тренінгу для практичних психологів і соціальних педагогів на тему ”Добро в наших серцях“, яке провела практичний психолог НВК ”Гімназія – ЗОШ І ст.“ О.О.Штогун.