ДО КАНАДИ – ЧЕРЕЗ ОСТРІГ

Так символічно можна окреслити участь наших науковців у Симпозіумі з канадознавства, що відбувся в Національному університеті ”Острозька академія“. Науковий форум підготували кафедра міжнародної мовної комунікації факультету романо-германських мов і Центр канадознавства НУ ”Острозька академія“. Співголовами Симпозіуму виступили Надзвичайний і Повноважний Посол Канади в Україні Роман Ващук, президент компанії ”Східноєвропейські можливості“ (м. Сент-Альберт, Канада), директор Центру канадознавства, доктор філософії Валерій Полковський, декан факультету романо-германських мов університету-господаря, доцент Світлана Новоселецька. Наукове дійство проходило під патронатом ректора академії, доктора психологічних наук, професора Ігоря Пасічника. Оргкомітет Симпозіуму очолював перший проректор академії, доктор філософських наук, професор Петро Кралюк. Спонсорами форуму виступили компанія ”Східноєвропейські можливості“ (Канада), ”Слов’янська компанія“ (м.Рівне) і Пол Бродовей (м.Едмонтон, Канада). Учасників Симпозіуму при його урочистому відкритті вітали ректор НУ ”ОА“ Ігор Пасічник, Посол Канади в Україні Роман Ващук, директор департаменту освіти Рівненської ОДА Григорій Таргонський, міський голова Острога Олександр Шакер, директор Центру канадознавства НУ ”ОА“ Валерій Полковський.

Симпозіум проходив у форматі секційних засідань і круглих столів. Темою дискусій першої секції стали ”Філологічні студії  у сучасному канадознавстві“. Така тематика зацікавила майже два десятки науковців із вищих закладів освіти Рівного, Чернівець, Запоріжжя, Острога, Дніпропетровська. Серед членів цієї секції – представники кафедри української мови та літератури нашої академії. Кандидат філологічних наук, професор кафедри Олег Василишин охарактеризував ”Внесок професора Романа Гром’яка в українське літературознавство“, де виокремив заслуги професора Гром’яка у поверненні спадщини Уласа Самчука в Україну, в облаштуванні Літературно-меморіального музею У.Самчука у Тилявці (Шумщина), в теоретико-аналітичному дослідження різножанрової творчості ”українського Гомера ХХ століття“, у пропаганді Самчукової спадщини численними науковими статтями і виступами на наукових конференціях. Наш автор наголошує, що саме з досліджень Романа Гром’яка ми бачимо Самчука як глибоко переконаного антикомуніста й українського патріота. Підкреслено, що паростками і провісниками повернення Самчука-письменника на батьківщину стали його твори, привезені туристами і філологами-фахівцями із Канади та США.

Кандидат філологічних наук, доцент Ірина Комінярська запропонувала актуальну для Симпозіуму тематику ”Зародження української літератури в Канаді“. В її виступі оприлюднено цікавий факт: наприкінці ХІХ століття українські вчені, професор Осип Олеськів і доктор Михайло Дорундяк дослідили природно-кліматичні умови в регіоні Альберта, отримали необхідну інформацію від уряду Канади і повернулися в Україну із детальним звітом, який опублікували в галицьких і буковинських часописах. Призвані в Канаду, українські емігранти відкрили власні товариства при бібліотеках, опублікували твори окремих українських авторів, еміграційний український фольклор. Першим дослідником української еміграційної літератури в Канаді став Ватсон Кирконнел, який опрацював 29 творів 21 українського автора. Саме цей канадський науковець диференціював українських поетів-емігрантів на три групи: поети передвоєнного періоду (до 1914 року); поети післявоєнного періоду, що одержали освіту в Україні і писали українською мовою; поети післявоєнного періоду, що отримали освіту в Канаді і писали англійською мовою.

Розробку складної світоглядно-філософської проблематики у літературному творі здійснила кандидат філологічних наук, доцент Олена Пасічник у дослідженні ”Своєрідність хронотопу в’язнично-таборового світу у романах Уласа Самчука ”Темнота“ і ”Втеча від себе“. Науковець доводить, що просторово-часова картина художнього світу, змодельованого Уласом Самчуком, дійсно сягає епопейного масштабу. Якщо в цій картині зосередитись на ракурсах, що поступово ведуть до радянського і німецького таборів, то отримаємо справжній калейдоскоп форматування духовної візії людини, вибитої із природного плину життя. З тестуалізації в’язнично-таборового світу випливає його безжальний хронотоп: на географічному підґрунті в 300 тисяч кв. км простору зосереджені людські ресурси, що ”увійшли в конфлікт з радянською владою“. Йдеться і про концепцію ”універсального концтабору“, в якому люди з рабською психологією самі творять каторгу без колючого дроту й обмеження простору. Тобто люди перестають бути людьми, якщо не бачать перспективи і втрачають гідність. Щоб цього не трапилося, це треба знати. А щоб це знати, треба мати відповідну літературу, яка допоможе осмислити і зрозуміти причини тоталітаризму, означить роль кожної людини і людських спільнот в унеможливленні каторжанського перевернутого світу в майбутньому світовому і людському часопросторі.

Залишається вірним предмету дослідження наш молодий науковець, асистент кафедри англійської філології Ілля Комінярський: свою фахову зацікавленість творчістю англомовного письменника Джорджа Риги він спроектував на проблематику Симпозіуму через тему ”Джордж Рига – митець супротиву“, де показав, що драматургія Канади ІІ половини ХХ століття нерозривно пов’язана з іменем Джорджа Риги – канадського митця українського походження. Його творчий доробок вражає поєднанням тверезого розрахунку з пристрасною емоційністю. Він написав 190 драматичних творів, 2 кантати, 5 кіносценаріїв, безліч прозових творів і збірку віршів. Серед героїв Джорджа Риги – канадці українського походження. Визнаний у Канаді та світі, він був ”замовчуваним“ в Україні, а тому заслуговує повернення до своїх духовних коренів.

В інших секціях науковці зупинилися на питаннях ”Геополітика і суспільствознавчі аспекти канадознавства“ та ”Особливості системи освіти в Канаді“. Учасники круглих столів зосередились на проблемах працевлаштування і роботи в Канаді, розвитку канадознавства в Україні. В дискусіях за круглим столом брали участь працівники канадської дорожно-будівельної компанії ”Стендерд Дженерел“ (м.Едмонтон), доктор економічних наук, професор Тернопільського НЕУ Валерій Гринчуцький, директор Центру канадознавства НУ ”ОА“ Валерій Полковський, директор Центру канадських студій ім.Рамона Гнатишина Чернівецького НУ ім.Юрія Федьковича Віталій Макар.

Якщо використати слова Надзвичайного і Повноважного Посла Канади в Україні Романа Ващука, то науковий Симпозіум з канадознавства став ще одним маленьким містком між культурами двох наших народів і допомагає нам краще розуміти один одного у процесі творення надійного майбутнього.

 
Анонси
Галерея
foto 10
foto 10foto 10
На даний момент 353 гостей на сайті