ЗАСТОСУВАННЯ МЕДІАОСВІТНІХ ТЕХНОЛОГІЙ

”Педагогічні умови застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці майбутніх учителів“ – тема дисертаційного дослідження викладача кафедри педагогіки і психології Тетяни Бешок на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук. Захист дисертації відбувся на засіданні спеціалізовано вченої ради в Інституті професійно-технічної освіти НАПН України. Науковий керівник дисертаційного пошуку – директор Львівського науково-практичного центру Інституту професійно-технічної освіти НАПНУ, доктор педагогічних наук, професор Г.П.Васянович. Опонентами виступили завідувач кафедри математики і методики навчання математики Вінницького ДПУ ім.Михайла Коцюбинського, доктор педагогічних наук, професор А.М.Коломієць і доцент кафедри інформаційно-комунікаційних технологій та методики викладання математики Рівненського ДГУ, кандидат педагогічних наук Г.О.Шліхта.

Дисертант наголошує, що стрімке зростання обсягів і поглиблення змісту світових інформаційних потоків зумовлюють необхідність запровадження інноваційної моделі розвитку суспільства, а відтак і вдосконалення вітчизняної системи педагогічної освіти на основі запровадження медіаосвітніх та інформаційно-комунікаційних технологій. Сучасний фахівець (після закінчення навчання у сучасному ВНЗ) має бути достатньо компетентним в умовах застосування великого обсягу інформації, правильно оцінювати її якість, критично осмислювати, відбирати, аналізувати і синтезували необхідну навчально-пізнавальну інформацію. У цьому аспекті обізнаність майбутніх учителів на даний час недостатньо відповідає потребам, можливостям і методиці застосування сучасних медіаосвітніх технологій. Рівень медіаграмотності студентів педагогічних ВНЗ є низьким, що виражається у недостатньому оволодінні ними методикою використання аудіо- і відеопідтримки занять, програм радіомовлення і телебачення, сайтів і блогів мережі Інтернет. Причини такого стану – суперечності між потребами і можливостями національного освітнього простору: між потребою суспільства у підготовці вчителів до застосування медіаосвітніх технологій і відсутністю належних медіатехнологічних і педагогічних умов у національних ВНЗ, між необхідністю формування медіаграмотності в майбутніх учителів і низьким рівнем організації цілеспрямованого медіанавчання студентів, між потребою вдосконалення змісту професійної підготовки шляхом використання навчально-пізнавальних медіатекстів і низьким рівнем методичного забезпечення медіанавчання у педагогічних ВНЗ.

Вищезгадане обумовило мету дослідження – обґрунтування педагогічних умов, застосування медіаосвітніх  технологій у підготовці майбутніх вчителів, а також визначило завдання – з’ясування базових понять, обґрунтування умов застосування медіаосвітніх технологій і розробка моделі медіаграмотності майбутніх учителів, підготовка й експериментальна апробація методики застосування медіа технологій, розробка методичних рекомендацій щодо застосування навчально-пізнавальних медіатекстів.

Здобутком дисертанта є подальший розвиток і тлумачення поняття ”медіаосвітні технології“, що розглядається як спосіб організації навчально-виховного процесу з використанням друкованих, аудіовізуальних, комп’ютерних та інтернет-технологій з метою підготовки учнів і студентів до ефективної взаємодії з елементами сучасних медіасистем .

В роботі розкриваються теоретичні основи  застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці вчителів. Проаналізовано основні функції медіаосвіти: захисну (обґрунтовує потребу протистояння негативному медіакоктенту), практичну (доводить необхідність оволодіння вміннями користуватися медіатехнікою), естетичну (передбачає розвиток естетичного сприйняття і смаку), духовну (пояснює потребу залучати аудиторію до засвоєння релігійних, моральних і ціннісних парадигм), критичну (формує критичне мислення у сприйнятті інформації для захисту від маніпуляційного впливу медіа та забезпечення свідомої орієнтації в сучасному медіапросторі).

У дисертації також подано класифікацію медіаосвітніх технологій, які науковець поділила на традиційні (періодичні друковані видання, аудіоосвітні технології, технології кіно- і телеосвіти), інноваційні (комп’ютерні, інтернет- і мобільні технології), спеціальні, або нетрадиційні (передача інформації дітям з обмеженими можливостями). Важливо, що досліджено способи застосування згаданих медіаосвітніх технологій у професійній підготовці вчителів молодших класів, трудового навчання, біології, рідної та іноземних мов.

Розробляючи науково-методичне обґрунтування педагогічних умов та моделі застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці, автор наголошує, що вони дадуть результат тільки за певних умов. Насамперед, при формуванні позитивної мотивації у студентів щодо використання навчально-пізнавальних медіатекстів, при запровадженні спецкурсу ”Медіаосвітні технології у навчально-виховному процесі“ та проведенні тренінгів із безпечного користування інтернет-ресурсами. Обов’язкова умова – розробка методики застосування медіаосвітніх технологій у професійній підготовці.

Дисертант пропонує модель формування медіаграмотності вчителів, яка включає 4 компоненти: мотиваційно-цільовий, організаційно-змістовий, процесуально-діяльнісний і контрольно-результативний. Модель реалізується протягом чотирьох етапів: мотиваційного, теоретичного, практичного і рефлексивно-творчого. Висвітлюється методика експериментальної перевірки результативності застосування медіаосвітніх технологій, де пропонуються такі процедурні етапи: підготовчий, дослідницький (констатувальний, формувальний, контрольний), статистична обробка даних дослідження, якісний аналіз одержаних результатів, оформлення висновків. У процесі виконання дисертаційної роботи експериментальним дослідженням охоплено 968 учасників навчально-виховного процесу. Зокрема, на констатувальному етапі залучено до роботи 150 вчителів і 180 учнів ЗОШ, а також 54 викладачі та 594 студенти ВНЗ педагогічного профілю.

Дисертаційну роботу характеризує вагома статистика: 285 найменувань використаних джерел, 31 власна авторська публікація, 22 додатки на 56 сторінках, 20 таблиць на 14 сторінках і 16 рисунків на 7 сторінках, що є ґрунтовним доповненням до здійсненого теоретичного пошуку.

 
Анонси
Галерея
galery 30
galery 30galery 30
На даний момент 449 гостей на сайті